Хто подає звіт про контрольовані операції у 2026 році: критерії, строки і штрафи

Коротко: звіт про контрольовані операції

• Звіт про контрольовані операції подають платники податку на прибуток з річним доходом понад 150 млн грн, якщо обсяг операцій з відповідним нерезидентом перевищує 10 млн грн.
• Операція стає контрольованою за наявності кількох ознак: статус контрагента (пов'язана особа, низькоподаткова юрисдикція, спеціальна ОПФ) і виконання обох вартісних порогів одночасно.
• Найчастіша помилка — неправильне визначення пов'язаності або неврахування всіх видів операцій з одним контрагентом при розрахунку 10 млн грн.
• Строк подання звіту — до 1 жовтня наступного за звітним року; повідомлення про участь у МГК подається в той самий строк.
• Звіт про КО і ТЦ-документація — різні документи: звіт декларує факт операцій, документація обґрунтовує відповідність принципу витягнутої руки і подається на запит ДПС.

Що таке контрольована операція

Контрольована операція (КО) — це господарська операція платника податку на прибуток, яка одночасно відповідає двом критеріям: (1) тип контрагента і (2) вартісні пороги.

Правова основа — стаття 39 Податкового кодексу України та підзаконні акти Міністерства фінансів і Державної податкової служби. Стаття 39 побудована на принципі «витягнутої руки» (arm's length principle), запозиченому з настанов ОЕСР: ціни в операціях між пов'язаними особами повинні відповідати тим, які встановили б незалежні сторони у порівнянних обставинах.

Хто подає звіт про контрольовані операції у 2026 році

Звіт про контрольовані операції подає платник податку на прибуток, якщо за звітний рік одночасно виконуються такі умови:

1. Річний дохід платника від будь-якої діяльності за правилами бухгалтерського обліку перевищує 150 млн грн без урахування непрямих податків.
2. Обсяг господарських операцій з відповідним контрагентом перевищує 10 млн грн без урахування непрямих податків.
3. Операція належить до однієї з категорій, визначених статтею 39 ПКУ: операції з пов'язаними особами-нерезидентами, операції через комісіонерів-нерезидентів, операції з нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій, операції з нерезидентами зі спеціальними організаційно-правовими формами або інші операції, прямо визначені ПКУ.

Два ключові вартісні критерії: 150 млн грн і 10 млн грн

Вартісні критерії застосовуються одночасно. Виконання лише одного з них не породжує обов'язку звітувати.

150 млн грн річного доходу — рахується за правилами бухгалтерського обліку, від будь-якої діяльності, без урахування непрямих податків. Це поріг входу до ТЦ-режиму для конкретного платника.

10 млн грн операцій з кожним контрагентом — рахується сумарно за рік з відповідним контрагентом, без непрямих податків. Операції різного типу з одним контрагентом підсумовуються.

Коли операція стає контрольованою

Які операції можуть бути контрольованими

Стаття 39 ПКУ визначає кілька категорій операцій, які можуть визнаватися контрольованими. Для кожної категорії потрібно окремо перевіряти відповідність вартісним порогам.

Операції з пов'язаними особами-нерезидентами

Основна категорія. Якщо компанія має операції з нерезидентом, який є пов'язаною особою (за критеріями п.п. 14.1.159 ПКУ), і виконуються вартісні пороги — операція є контрольованою. Саме ця категорія охоплює більшість операцій у межах транснаціональних груп.

Операції через комісіонерів-нерезидентів

Якщо нерезидент-комісіонер здійснює операції від свого імені, але на користь платника (або навпаки), і виконуються вартісні пороги — це також може бути контрольованою операцією. Використання посередника-нерезидента не виключає застосування ТЦ-правил.

Операції з низькоподатковими юрисдикціями

Перелік держав або територій затверджується Кабінетом Міністрів України. Його потрібно перевіряти щороку саме за той звітний період, за який аналізуються операції. Операції з такими нерезидентами можуть визнаватися контрольованими навіть без пов'язаності сторін, якщо виконуються вартісні критерії.

Операції з нерезидентами зі спеціальними організаційно-правовими формами

Окремо аналізуються операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку КМУ. Це можуть бути партнерства, LLC та інші форми, які в певних юрисдикціях мають особливий податковий режим або не сплачують корпоративний податок на рівні самої юридичної особи.

Операції постійних представництв нерезидентів

Постійні представництва нерезидентів в Україні також можуть мати операції, що підпадають під ТЦ-вимоги, зокрема операції між представництвом і головним офісом нерезидента. Цю категорію нерідко недооцінюють при первинному аналізі.

Пов'язані особи: як ідентифікувати

Критерії пов'язаності встановлені п.п. 14.1.159 ПКУ. Для цілей ТЦУ важливо перевіряти пряме володіння, непряму участь, спільний контроль, вплив через органи управління, родинні зв'язки, фінансування, гарантії та фактичну можливість впливати на рішення. Конкретний пороговий відсоток участі встановлений у чинній редакції ПКУ — перевіряйте актуальний текст.

Корпоративна (майнова) пов'язаність

Прямий або непрямий контроль через володіння корпоративними правами понад встановлений у ПКУ поріг. Важливо враховувати не лише пряме володіння, а й ланцюжки компаній — непряму участь через проміжні юридичні особи.

Управлінська пов'язаність

Контроль через органи управління: виконавчі органи (директор, член правління), наглядові ради, а також фактична можливість визначати рішення компанії без формального права власності.

Економічна пов'язаність

Фінансова залежність або переплетення: надання чи отримання гарантій і поручительств, фінансування у певних формах і обсягах, інші ознаки економічної залежності, що свідчать про здатність однієї сторони впливати на умови операцій іншої.

На практиці більшість помилок у визначенні КО — це не помилки розрахунку, а пропуски пов'язаності. Особливо у групах зі складною структурою, з ланцюжками номінального володіння.

Родинні зв'язки самі по собі не завжди автоматично створюють контрольовану операцію, але вони можуть бути важливими для встановлення пов'язаності через володіння, контроль або спільний вплив. Тому групи, де власниками або директорами різних компаній є члени однієї родини, потрібно перевіряти окремо.

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній — це окремий звітний документ у сфері трансфертного ціноутворення. Його подає платник податку на прибуток, який одночасно:

1. є учасником міжнародної групи компаній;
2. у звітному році здійснював контрольовані операції.

Тобто сам факт наявності іноземного власника або входження до міжнародної групи не завжди означає автоматичний обов'язок подавати повідомлення про МГК. Потрібно перевіряти умови статті 39 ПКУ.

Строк подання: до 1 жовтня року, що настає за звітним — у той самий строк, що і звіт про КО.

Повідомлення про МГК включає: інформацію про материнську компанію групи, структуру групи та юрисдикції учасників, інформацію щодо Country-by-Country Report (CbCR).

Що включає звіт про контрольовані операції

Звіт про КО містить інформацію про платника, контрагентів, види контрольованих операцій, коди операцій, суми, предмет операцій, застосований метод трансфертного ціноутворення та інші реквізити, передбачені чинною формою звіту.

Форма звіту встановлена ДПС і може оновлюватися. Перед підготовкою звіту слід перевірити актуальну форму, затверджену на момент подання.

Звіт про КО є формою податкової звітності — він декларує сам факт і параметри контрольованих операцій. Детальне аналітичне обґрунтування відповідності принципу витягнутої руки готується в рамках окремого документа — ТЦ-документації.

Чим звіт про КО відрізняється від ТЦ-документації

Звіт про контрольовані операції — це форма податкової звітності, у якій платник декларує сам факт і параметри контрольованих операцій. Документація з трансфертного ціноутворення — це аналітичний пакет, який обґрунтовує відповідність умов контрольованих операцій принципу витягнутої руки.

Саме документація містить функціональний аналіз, економічний аналіз, вибір методу, benchmark-дослідження, розрахунок ринкового діапазону та висновок щодо відповідності умов операції ринковому рівню.

Звіт подається щороку за наявності контрольованих операцій. Документація подається на запит ДПС у строки, визначені ПКУ.

Строки подання звіту про КО

Звіт про КО подається до 1 жовтня року, що настає за звітним. Наприклад, звіт за 2025 рік — до 1 жовтня 2026 року.

У той самий строк подається повідомлення про участь у МГК, якщо у платника є відповідний обов'язок.

Форма звіту — електронна, подається через сервіси е-звітності з кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Форма звіту може оновлюватися, тому перед поданням слід перевірити актуальну версію.

Відповідальність за порушення

Відповідальність за порушення ТЦ-вимог встановлена ПКУ і залежить від виду порушення: неподання або несвоєчасне подання звіту про КО, невключення контрольованих операцій до звіту, неподання документації на запит ДПС, неподання повідомлення про МГК або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній. Частина штрафів розраховується у прожиткових мінімумах, частина — залежить від суми незадекларованих контрольованих операцій. Для актуальних розмірів штрафів потрібно перевіряти чинну редакцію ст. 120 ПКУ.

Якісна ТЦ-документація з сильним benchmark-аналізом — це не «формальність для дотримання вимог», а основний інструмент захисту позиції платника при ТЦ-перевірці.

Чек-лист самоперевірки

Як визначити, чи зобов'язана ваша компанія подавати звіт про КО? Пройдіться по контрольних запитаннях:

1. Чи перевищує річний дохід компанії 150 млн грн (за правилами бухобліку, без непрямих податків)?
2. Чи є операції з нерезидентами, які є пов'язаними особами?
3. Чи є операції з нерезидентами з переліку низькоподаткових юрисдикцій КМУ?
4. Чи є операції з нерезидентами зі спеціальними ОПФ за переліком КМУ?
5. Чи є операції через нерезидентів-комісіонерів?
6. Чи є операції постійних представництв нерезидентів?
7. Чи перевищує загальний обсяг операцій з кожним таким контрагентом 10 млн грн за рік?
8. Чи є компанія учасником МГК і чи були КО у звітному році? → окремо подається повідомлення про МГК.

Якщо на запитання 1 відповідь «так» і хоча б одне з запитань 2–6 також «так», і обсяг відповідних операцій перевищує 10 млн грн — у вас є обов'язок подавати звіт про КО. Рекомендуємо також зберігати внутрішній розрахунок для обґрунтування рішення про неподання.

Як LUCAS допомагає з трансфертним ціноутворенням

LUCAS допомагає компаніям пройти повний цикл трансфертного ціноутворення: ідентифікувати контрольовані операції, перевірити пов'язаних осіб, проаналізувати операції з нерезидентами, підготувати звіт про КО, повідомлення про участь у МГК, документацію з трансфертного ціноутворення, benchmark-аналіз і відповіді на запити ДПС.

Наш підхід поєднує податкову, фінансову та аудиторську експертизу. Це важливо, бо помилки у ТЦУ часто виникають не лише через неправильне тлумачення ПКУ, а й через неузгодженість облікових даних, договорів, управлінської структури та фактичної економіки операцій.

У практиці LUCAS найчастіші питання виникають не з розрахунку порогів, а з визначення пов'язаності: складні структури, номінальні власники, спільний контроль через треті особи або фінансова залежність без формального корпоративного зв'язку. Саме тому TP screening варто проводити одразу після закриття року — щоб не відкрити проблему в останній тиждень перед 1 жовтня.

Часті запитання

Хто подає звіт про контрольовані операції у 2026 році?

Платник податку на прибуток, якщо одночасно: річний дохід понад 150 млн грн, обсяг операцій з відповідним контрагентом понад 10 млн грн, операція належить до категорій за ст. 39 ПКУ.

Які пороги для контрольованих операцій діють у 2026 році?

150 млн грн — річний дохід компанії; 10 млн грн — обсяг операцій з кожним контрагентом. Обидва рахуються без непрямих податків. Оскільки пороги можуть змінюватися, перевіряйте актуальну редакцію ПКУ.

Чи потрібно подавати звіт про КО, якщо операцій з нерезидентами мало?

Якщо обсяг операцій з конкретним нерезидентом не перевищує 10 млн грн або загальний дохід менше 150 млн грн — за загальним правилом звіт не потрібен. Але слід перевірити всі категорії операцій і зберегти внутрішній розрахунок.

Чи є операції з пов'язаними резидентами контрольованими?

За загальним правилом ТЦ-вимоги ст. 39 ПКУ стосуються операцій з нерезидентами або через нерезидентів. Операції між пов'язаними особами-резидентами за загальним правилом не є контрольованими для цілей ст. 39. Але є винятки — перевіряйте чинну редакцію.

Чи подається звіт про КО при операціях з низькоподатковими юрисдикціями?

Так, якщо виконуються вартісні пороги. Пов'язаність сторін у цьому випадку не є обов'язковою умовою. Перелік таких юрисдикцій затверджується КМУ і може оновлюватися.

Що таке повідомлення про участь у МГК?

Окремий звітний документ у сфері ТЦУ. Подається платником, який є учасником МГК і здійснював КО у звітному році. Строк — до 1 жовтня наступного року. Сам факт іноземного власника не означає автоматичного обов'язку.

Чим звіт про КО відрізняється від документації з трансфертного ціноутворення?

Звіт — форма звітності, декларує факт і параметри КО. ТЦ-документація — аналітичний пакет з функціональним аналізом, benchmark-дослідженням і обґрунтуванням відповідності принципу витягнутої руки. Звіт подається щороку; документація — на запит ДПС.

Коли подається звіт про контрольовані операції?

До 1 жовтня року, що настає за звітним. Наприклад, звіт за 2025 рік — до 1 жовтня 2026 року.

Який штраф за неподання звіту про контрольовані операції?

Відповідальність встановлена ст. 120 ПКУ і залежить від виду порушення. Частина штрафів розраховується в прожиткових мінімумах, частина пов'язана із сумою незадекларованих КО. Перевіряйте актуальні розміри за чинною редакцією ПКУ.

Чи можна виправити помилку у звіті про КО?

Так. Платник має право подати уточнюючий звіт. Добровільне виправлення, як правило, дозволяє уникнути або зменшити штрафні санкції порівняно з виявленням помилки під час перевірки ДПС.

Чи потрібен benchmark-аналіз для звіту про КО?

Benchmark-аналіз є частиною ТЦ-документації, а не самого звіту про КО. У звіті зазначається застосований метод ТЦ, але детальний аналіз ринкового діапазону готується в рамках документації.

Як перевірити, чи є контрагент пов'язаною особою?

Критерії пов'язаності встановлені п.п. 14.1.159 ПКУ. Потрібно перевіряти пряме і непряме володіння корпоративними правами, управлінський вплив, фінансову залежність, родинні зв'язки між власниками і директорами. Для складних структур рекомендуємо залучати ТЦ-консультантів.

Як LUCAS допомагає з підготовкою звіту про КО?

LUCAS проводить ідентифікацію контрольованих операцій, перевіряє пов'язаних осіб, готує звіт про КО, повідомлення про МГК, ТЦ-документацію та benchmark-аналіз, а також супроводжує при запитах ДПС.

Чи потрібно подавати звіт про КО, якщо контрольованих операцій у звітному році не було?

Якщо компанія відповідає критерію за доходом (150 млн грн), але за результатами аналізу жодна операція не є контрольованою — звіт про КО не подається. Водночас бажано задокументувати внутрішній розрахунок для обґрунтування цього рішення. Якщо в майбутньому ДПС поставить запитання, наявність задокументованого аналізу значно спрощує пояснення.

Висновок для CFO

Контрольовані операції потрібно перевіряти не в останній тиждень перед 1 жовтня, а одразу після закриття року. Найчастіші помилки — не побачити пов'язаність, неправильно визначити юрисдикцію нерезидента, не просумувати всі операції з контрагентом або переплутати звіт про КО з ТЦ-документацією. Оптимальний перший крок — зробити TP screening: перевірити нерезидентів, структуру групи, суми операцій і потенційні обов'язки щодо звіту про КО та повідомлення про МГК.

Читайте також про трансфертне ціноутворення

• Трансфертне ціноутворення в Україні: що це таке і кого стосується — базовий огляд системи ТЦУ, принципу витягнутої руки і хто має перевіряти себе на ТЦУ-ризики.
• Пов'язані особи для трансфертного ціноутворення: як визначити і не пропустити ризик — корпоративна, управлінська, родинна та економічна пов'язаність, чеклист перевірки.
• Документація з трансфертного ціноутворення: що має бути у TP file — що входить до ТЦУ-документації, чим вона відрізняється від звіту про КО, local file і master file.
• Методи трансфертного ціноутворення: як обрати метод для контрольованих операцій — CUP, TNMM, cost plus, profit split: коли що розглядати і типові помилки.