Обов'язковий аудит в Україні у 2026 році: хто зобов'язаний, строки та відповідальність

Коротко: хто зобов'язаний проходити обов'язковий аудит

• Обов'язковий аудит стосується підприємств, які мають законодавчий обов'язок оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом.
• Найчастіше це ПСІ (зокрема банки, страховики, ПАТ), великі та середні підприємства, суб'єкти природних монополій та видобувних галузей.
• Категорія підприємства визначається за правилом «два з трьох критеріїв»: активи, дохід, кількість працівників — у перерахунку в євро.
• Для зміни категорії застосовується правило двох послідовних звітних років.
• Помилка у визначенні категорії може призвести до пропуску строків аудиту і оприлюднення — і відповідних регуляторних ризиків.

Що таке обов'язковий аудит фінансової звітності

Обов'язковий аудит фінансової звітності — це незалежна перевірка річної фінансової звітності підприємства, яку здійснює суб'єкт аудиторської діяльності відповідно до Міжнародних стандартів аудиту (МСА). На відміну від ініціативного аудиту, що проводиться за рішенням керівництва або власників, обов'язковий аудит виникає з вимог закону, регулятора або умов угоди.

Правову основу становлять Закон України №2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та Закон №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Регулювання аудиторської діяльності в Україні здійснюється через систему професійного самоврядування та суспільного нагляду. Закон №2258-VIII визначає повноваження Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Аудиторської палати України та вимоги до аудиторів і суб'єктів аудиторської діяльності. Для аудиту підприємств суспільного інтересу діють підвищені вимоги до аудиторських фірм.

Важливо розуміти: поняття «обов'язковий аудит» фактично означає обов'язок оприлюднити річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом. Не слід трактувати це як автоматичний штраф для будь-якої компанії — наслідки залежать від конкретного статусу підприємства, виду порушення, застосовної норми та строків.

Аудитор надає користувачам розумну, а не абсолютну впевненість, що фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах складена відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Аудит — це не підтвердження абсолютної правильності кожної цифри, а незалежна думка фахівця на основі достатніх аудиторських доказів.

У контексті євроінтеграції України обов'язковий аудит став частиною ширшого процесу гармонізації з вимогами ЄС. Критерії категорій підприємств імплементовані з Директиви ЄС 2013/34/ЄС про річну фінансову звітність. Аудит підвищує довіру банків при кредитуванні, є важливим елементом залучення інвестицій, спрощує проходження due diligence при M&A угодах, а також знижує регуляторні ризики.

Хто зобов'язаний проходити обов'язковий аудит в Україні

Обов'язковий аудит фактично виникає для підприємств, які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову або консолідовану звітність разом з аудиторським звітом відповідно до Закону №996-XIV та Закону №2258-VIII. До таких підприємств належать:

• підприємства, що становлять суспільний інтерес (ПСІ), включаючи емітентів цінних паперів (зокрема ПАТ), банки, страховиків, НПФ, великі підприємства
• суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку
• суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях
• великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів
• середні підприємства
• інші компанії, якщо аудит вимагається спеціальним законом, регулятором, банком, інвестором, донором або умовами договору

Зведена таблиця: хто зазвичай підпадає під обов'язковий аудит

Детальніше по кожній категорії — нижче.

Нижче наведена зведена таблиця строків для швидкої орієнтації:

Підприємства суспільного інтересу

До підприємств, що становлять суспільний інтерес (ПСІ), належать, зокрема, емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо яких здійснено публічну пропозицію (включаючи ПАТ), банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім окремих малих або мікропідприємств), а також великі підприємства. Перелік визначений Законом №2258-VIII і Законом №996-XIV.

Для ПСІ діють підвищені вимоги: аудит проводиться виключно аудиторськими фірмами, включеними до відповідного розділу Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності для проведення обов'язкового аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес. Для ПСІ діють спеціальні вимоги до призначення, незалежності та ротації аудиторської фірми: безперервна тривалість аудиту не може перевищувати 10 років, після чого аудиторська фірма не може проводити аудит цього ПСІ ще протягом 4 років. Ключові партнери з аудиту ротуються через 7 років. Точні строки та перехідні положення потрібно перевіряти за чинною редакцією Закону №2258-VIII.

Уточнення для КІФ: середні корпоративні інвестиційні фонди, цінні папери яких не допущені до торгів на регульованому ринку і щодо яких не здійснено публічну пропозицію, не набувають статусу ПСІ лише через статус КІФ — після набрання чинності Законом №1953-ІХ з 01.01.2024. Якщо ваш фонд підпадає під цю зміну, рекомендуємо перевіряти застосовний статус окремо.

Публічні акціонерні товариства та емітенти цінних паперів

ПАТ та інші емітенти цінних паперів, допущених до торгів на регульованому ринку або щодо яких здійснено публічну пропозицію, є частиною ПСІ. Вони підпадають під вимоги оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом не пізніше 30 квітня. Для них також діють вимоги НКЦПФР щодо розкриття регулярної інформації. Якщо у 2026 році набирають чинності нові вимоги НКЦПФР, рекомендуємо звертатися до актуальних рішень регулятора для уточнення.

Крім того, ПАТ зобов'язані публікувати проміжну звітність — квартальну або піврічну, також зі скороченими строками розкриття.

Великі підприємства

Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, підлягають обов'язковому оприлюдненню річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом. Підприємство відноситься до великих, якщо за підсумками звітного року перевищує два з трьох критеріїв: активи понад 20 млн євро, дохід від реалізації понад 40 млн євро, середня кількість працівників понад 250 осіб.

Середні підприємства

Середні підприємства також підпадають під вимоги оприлюднення звітності з аудиторським звітом. Підприємство є середнім, якщо воно перевищує два з трьох критеріїв малого підприємства (активи понад 4 млн євро, дохід понад 8 млн євро, понад 50 працівників), але при цьому не перевищує два з трьох критеріїв великого.

Саме ця категорія найчастіше стає зоною помилок. Компанії, які вважають себе малими за одним критерієм (наприклад, кількістю персоналу), нерідко є середніми за активами і доходом. Якщо два будь-яких критерії перевищують пороги малого підприємства — компанія вже середня.

Суб'єкти природних монополій та видобувних галузей

Суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом незалежно від розміру підприємства. Строк оприлюднення — до 30 квітня.

Державні підприємства та компанії з державною часткою

Для державних підприємств, комунальних підприємств і господарських товариств з державною або комунальною участю можуть діяти окремі вимоги щодо аудиту, відбору аудитора, оприлюднення звітності та звітування перед органом управління. Такі вимоги залежать від організаційно-правової форми, розміру підприємства, статусу підприємства, спеціального законодавства та внутрішніх рішень власника або органу управління. Тому для цієї категорії потрібно окремо перевіряти застосовні норми.

Неприбуткові організації та проєкти з міжнародним фінансуванням

Для неприбуткових організацій та проєктів міжнародної технічної допомоги аудит часто виникає не через загальні критерії Закону №996-XIV, а через умови грантової, донорської або кредитної угоди. У такому випадку обсяг аудиту, стандарт, формат звіту та строки визначаються договором з донором або міжнародною організацією. Стандарт може відрізнятися від МСА — наприклад, застосовуватися GAAS або внутрішні вимоги донора.

Як визначити категорію підприємства

Категорія підприємства визначається за правилом двох із трьох критеріїв: балансова вартість активів, чистий дохід від реалізації та середня кількість працівників. Показники в євро перераховуються у гривню за середньорічним офіційним курсом НБУ відповідно до ст. 2 Закону №996-XIV.

Типові помилки при визначенні категорії:

Помилка 1: Перевіряють лише один критерій. Найчастіше — кількість працівників. Компанія з 45 співробітниками, але з активами 15 млн євро і доходом 30 млн євро є середньою, а не малою. Два з трьох критеріїв перевищують пороги малого підприємства.

Помилка 2: Ігнорують правило двох років. Компанія зросла в одному році, але вважає, що ще «не доросла» до обов'язку. Якщо критерії підтверджені і в наступному році — обов'язок виникає.

Помилка 3: Некоректний перерахунок показників у євро. Порогові значення встановлені в євро, але порядок перерахунку визначається законом. Важливо застосовувати саме ту норму, яка діє для відповідного звітного року.

Правило двох років: коли категорія змінюється

Категорія підприємства не повинна змінюватися через одноразове коливання показників. Якщо підприємство протягом двох років поспіль не відповідає критеріям своєї попередньої категорії, воно переходить до відповідної нової категорії. Для практичного висновку щодо обов'язку аудиту потрібно аналізувати показники за два послідовні звітні роки та застосовну норму щодо звітного періоду, за який складається фінансова звітність.

Правило діє в обидві сторони:

• Обов'язок виникає, коли підприємство відповідає критеріям вищої категорії протягом двох звітних років поспіль.
• Обов'язок зникає, коли підприємство протягом двох послідовних років не відповідає критеріям попередньої категорії. Одного «малого» року недостатньо.

Це правило покликане запобігти ситуації, коли компанія за рахунок тимчасових коливань щороку змінює категорію і відповідно — обов'язки щодо аудиту та складу звітності. Для точного визначення категорії та обов'язку рекомендуємо консультуватися з аудитором або юристом щодо конкретної ситуації.

Строки оприлюднення фінансової звітності з аудиторським звітом

Строки оприлюднення різняться залежно від категорії суб'єкта відповідно до Закону №996-XIV:

• До 30 квітня — підприємства суспільного інтересу (крім великих підприємств, які не є емітентами), ПАТ, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку, суб'єкти видобувних галузей.
• До 1 червня — великі підприємства (які не є емітентами цінних паперів), середні підприємства.

Оприлюднення здійснюється шляхом розміщення звітності у відкритому доступі на власному вебсайті підприємства та подання до відповідного реєстру. Важливо розрізняти строк оприлюднення та строк подання до контролюючого органу — це різні вимоги з різними датами.

Подання звітності до ДПС до 10 червня

Строк 10 червня — це окремий строк подання звітності до контролюючого органу, а не загальний строк оприлюднення. Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону №996-XIV зобов'язані оприлюднювати річну фінансову або консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають таку звітність разом з аудиторським звітом до ДПС не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

З цього прямо випливає практичне правило: укладати договір з аудиторською фірмою потрібно не пізніше жовтня–листопада звітного року. Якщо звернутися у березні–квітні — ризик не встигнути до строку оприлюднення значно зростає, особливо для компаній з розгалуженою структурою або складними операціями.

Що буде, якщо не провести обов'язковий аудит

Наслідки залежать від статусу підприємства, виду порушення та регулятора. Для окремих категорій компаній можливі адміністративні штрафи, регуляторні заходи, вимоги про усунення порушень, проблеми з розкриттям інформації або додаткові питання з боку НКЦПФР, НБУ, органу управління чи інших стейкхолдерів.

• адміністративні штрафи за порушення порядку подання фінансової звітності
• санкції за ненадання або несвоєчасне надання звітності регуляторам (НКЦПФР, НБУ — для відповідних суб'єктів)
• персональна відповідальність керівника та головного бухгалтера підприємства

Модифікований аудиторський звіт (з застереженням, негативний або відмова від висновку) — це не те саме, що відсутність аудиту. Він може мати репутаційні та комерційні наслідки, але сам факт застереження не означає автоматичного невиконання обов'язку оприлюднення. Важливо аналізувати конкретний тип аудиторської думки та вимоги відповідного регулятора або договору.

Репутаційні та комерційні ризики часто виявляються не менш відчутними, ніж юридична відповідальність:

Банківське кредитування. При розгляді заявки на кредит банки аналізують фінансову звітність. Відсутність аудиторського звіту для компаній, що зобов'язані його мати, є сигналом ризику і може стати підставою для відмови або підвищення ставки.

Міжнародні контракти та тендери. Іноземні контрагенти та учасники публічних тендерів часто вимагають звітність з аудиторським звітом. Без нього компанія може не відповідати кваліфікаційним вимогам.

Залучення інвестицій. Для багатьох інвесторів відсутність аудиторського звіту є суттєвим red flag і може ускладнити або затримати угоду.

M&A угоди. При продажу бізнесу або злитті відсутність аудиторських звітів за попередні роки суттєво ускладнює процес due diligence та може вплинути на оцінку вартості компанії.

Скільки коштує обов'язковий аудит і від чого залежить ціна

Вартість аудиту визначається кількома ключовими параметрами. Єдиного прайсу немає — кожна компанія отримує індивідуальну пропозицію на основі:

• Розміру компанії та обсягу операцій. Кількість юридичних осіб у периметрі аудиту, обсяг первинної документації, кількість банківських рахунків і транзакцій.
• Галузі та складності операцій. Виробничі компанії зі складним обліком запасів, будівельні з довгостроковими контрактами або компанії з похідними фінансовими інструментами потребують більше часу аудитора, ніж торговельні з простою структурою.
• Стандартів звітності. Аудит за МСФЗ, як правило, складніший за аудит за НП(С)БО — особливо якщо компанія нещодавно перейшла і має питання трансформації.
• Стану внутрішніх систем. Якщо облік організований чітко, документація систематизована, а внутрішній контроль функціонує — аудит проходить швидше і дешевше. Хаос в обліку прямо підвищує вартість.
• Репутації та досвіду аудиторської фірми. Фірми з розгалуженою методологією та досвідом роботи з великими підприємствами коштують більше — але надають аудиторський звіт, якому довіряють банки, інвестори і міжнародні контрагенти.

Коли обирати аудитора і як підготуватися

Компанії, що звертаються до аудитора у жовтні–листопаді звітного року, отримують суттєві переваги порівняно з тими, хто приходить у лютому–березні.

По-перше, аудитор може провести попередню перевірку (pre-audit) ще до закриття звітного року. Це дозволяє виявити і виправити помилки у проводках, оцінках та розкриттях — до того, як вони потрапили до фінальної звітності.

По-друге, розуміння методології аудиту дозволяє компанії правильно підготувати документацію — сформувати робочі файли, систематизувати договори, підготувати підтверджувальні листи від контрагентів. Це скорочує час аудиту і знижує кількість запитів.

По-третє, якісні аудиторські фірми мають завантажені графіки у першому кварталі. Ті, хто звертається у жовтні–листопаді, мають вибір серед усіх доступних команд. Ті, хто звертається у квітні — серед тих, хто ще вільний.

При виборі аудиторської фірми перевіряйте наявність аудиторів у відповідних розділах Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності. Для ПСІ аудиторська фірма має бути включена до відповідного розділу Реєстру для проведення обов'язкового аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес. Для звичайних підприємств законодавство не встановлює обов'язкових строків ротації аудитора, проте міжнародна практика рекомендує переглядати вибір кожні 5–7 років.

Навіть якщо компанія ніколи раніше не проводила аудит і лише тепер усвідомила обов'язок — краще розпочати підготовку негайно, ніж відкладати. Аудитор допоможе оцінити ситуацію і визначити реалістичний план дій.

Як LUCAS допомагає пройти обов'язковий аудит

LUCAS проводить обов'язковий аудит фінансової звітності за МСА для середніх і великих підприємств, компаній різних галузей, груп бізнесу та підприємств, які готують звітність для банків, інвесторів або власників.

Ми допомагаємо не лише отримати аудиторський звіт, а й пройти аудит організовано: визначити категорію підприємства, оцінити строки, підготувати перелік документів, виявити ризикові ділянки обліку, узгодити графік роботи з фінансовою командою та підготувати компанію до оприлюднення звітності.

Команда LUCAS поєднує аудиторську, методологічну та технологічну експертизу, тому оцінює питання обов'язкового аудиту не лише формально, а й з погляду практичної реалізації — від визначення категорії підприємства до організації процесу оприлюднення.

Часті запитання

Хто зобов'язаний проходити обов'язковий аудит в Україні?

Обов'язок оприлюднювати звітність разом з аудиторським звітом поширюється на підприємства суспільного інтересу, ПАТ, суб'єктів природних монополій на загальнодержавному ринку, суб'єктів видобувних галузей, великі та середні підприємства. Також аудит може вимагатися банком, інвестором, донором або умовами спеціального закону.

Чи потрібен аудит ТОВ?

Організаційно-правова форма (ТОВ, АТ, ПрАТ) сама по собі не є визначальною. Важливі кількісні критерії (активи, дохід, кількість працівників) та статус підприємства. ТОВ, яке відповідає критеріям середнього або великого підприємства за два послідовних роки, зобов'язане оприлюднювати звітність з аудиторським звітом незалежно від форми власності.

Чи потрібен аудит середньому підприємству?

Так, якщо підприємство підпадає під вимоги оприлюднення звітності. Середнє підприємство — яке перевищує два з трьох критеріїв малого (активи понад 4 млн євро, дохід понад 8 млн євро, понад 50 працівників), але не досягає рівня великого — зобов'язане оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом.

Чи потрібен аудит великому підприємству?

Так. Великі підприємства (понад 20 млн євро активів, понад 40 млн євро доходу або понад 250 працівників — два з трьох критеріїв) зобов'язані оприлюднювати звітність разом з аудиторським звітом. Строк — до 1 червня для тих, хто не є емітентом цінних паперів.

Коли виникає обов'язок проходити аудит?

Обов'язок виникає, коли підприємство відповідає критеріям відповідної категорії (середнє або велике) протягом двох послідовних звітних років. Наприклад, якщо критерії підтверджені за 2023 і 2024 роки — обов'язок виникає зі звітності за 2025 рік. Одного року недостатньо. Для ПСІ, суб'єктів монополій та видобувних галузей обов'язок не залежить від кількісних критеріїв розміру.

Як визначити категорію підприємства для аудиту?

Перевірте три показники за звітний рік: балансова вартість активів, чистий дохід від реалізації, середня кількість працівників. Якщо два з трьох перевищують пороги середнього підприємства — і так було два роки поспіль — компанія є середньою і зобов'язана проходити аудит. Показники в євро перераховуються відповідно до порядку, передбаченого Законом №996-XIV.

Який строк оприлюднення фінансової звітності з аудиторським звітом?

ПСІ, ПАТ, суб'єкти монополій та видобувних галузей — до 30 квітня. Великі та середні підприємства (не емітенти) — до 1 червня. Оприлюднення здійснюється на вебсайті підприємства та у відповідному реєстрі.

Чим відрізняється строк 1 червня від 10 червня?

Строк 1 червня — це строк оприлюднення звітності з аудиторським звітом для великих і середніх підприємств. Строк 10 червня — це строк подання такої звітності разом з аудиторським звітом до ДПС для платників податку на прибуток. Це два різних обов'язки, які потрібно виконувати окремо.

Що буде, якщо не оприлюднити аудиторський звіт?

Наслідки залежать від статусу підприємства та регулятора: адміністративні штрафи, регуляторні заходи, питання з боку НКЦПФР або НБУ, ускладнення з банківським фінансуванням або інвесторами. Конкретні санкції потрібно перевіряти за нормами, що застосовуються до вашої категорії підприємства.

Чи можна оприлюднити звітність з аудиторським звітом із застереженням?

Так. Модифікований аудиторський звіт (з застереженням, негативний або відмова від думки) — це не те саме, що відсутність аудиту. Обов'язок оприлюднення формально виконано. Проте модифікований звіт може мати суттєві репутаційні та комерційні наслідки — банки, інвестори і регулятори звертають увагу на тип аудиторської думки.

Чи діє обов'язковий аудит під час воєнного стану?

Базовий обов'язок аудиту зберігається. Водночас окремими нормативними актами можуть встановлюватися тимчасові відстрочки або зміни строків для певних категорій підприємств у зв'язку з воєнним станом. Актуальний статус таких виключень варто перевіряти у чинному законодавстві або у аудитора — нормативна база в цій частині може змінюватись.

Скільки коштує обов'язковий аудит?

Єдиного прайсу немає. Вартість залежить від розміру компанії, кількості юридичних осіб у периметрі, галузі, складності операцій, стандарту звітності (МСФЗ або НП(С)БО) та стану внутрішнього обліку. Для отримання орієнтовної вартості потрібен попередній аналіз — зверніться до аудитора для оцінки.

Скільки часу займає аудит фінансової звітності?

Для середнього підприємства — зазвичай від 3 до 6 тижнів активної роботи. Для великих компаній або груп — може займати 2–4 місяці з урахуванням міжпроміжної перевірки (interim audit). Строки залежать від готовності документації та оперативності фінансової команди.

Коли краще укладати договір з аудитором?

Оптимально — у жовтні–листопаді звітного року. Це дозволяє провести попередню перевірку ще до закриття року, виправити помилки завчасно і не конкурувати за час аудитора у пік навантаження у першому кварталі.

Як обрати аудиторську фірму для обов'язкового аудиту?

Перевірте наявність аудиторів у відповідних розділах Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності. Для ПСІ — аудиторська фірма має бути включена до відповідного розділу Реєстру для проведення обов'язкового аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес. Оцінюйте досвід у вашій галузі, розуміння стандартів (МСФЗ або НП(С)БО), методологічну базу та репутацію на ринку. Ціна важлива, але не має бути єдиним критерієм.

Висновок для CFO

Головний ризик обов'язкового аудиту — дізнатися про нього після завершення строків. Компанії варто щороку перевіряти категорію підприємства, статус ПСІ/емітента, держчастку, вимоги банків і строки оприлюднення. Якщо є сумнів, краще провести коротку діагностику до кінця звітного року, щоб встигнути обрати аудитора і пройти інвентаризацію з його участю.