IFRS 1: перший перехід на МСФЗ — покрокова інструкція

Перехід на МСФЗ — стратегічне рішення, яке відкриває доступ до міжнародного капіталу, поліпшує позицію перед банками і робить звітність зрозумілою для іноземних партнерів. Але технічно це складний процес, який регулюється окремим стандартом — МСФЗ 1 (IFRS 1) «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності».

Стандарт встановлює правила, як саме компанія має готувати свою першу звітність за МСФЗ. У цьому матеріалі — повний практичний гайд з фокусом на нюанси, які найчастіше створюють проблеми у проєктах конверсії.

Коротко: що вимагає IFRS 1 при першому переході на МСФЗ

• IFRS 1 застосовується, коли компанія вперше готує річну фінансову звітність із прямою та беззастережною заявою про відповідність МСФЗ.
• Дата переходу на МСФЗ — це початок найранішого періоду, за який у першій МСФЗ-звітності подається повна порівняльна інформація.
• На дату переходу компанія готує вступний звіт про фінансовий стан за МСФЗ — opening IFRS statement of financial position.
• Загальний принцип IFRS 1 — ретроспективне застосування МСФЗ, але стандарт містить обов'язкові винятки і добровільні звільнення.
• Найбільші ризики першого переходу: неправильна дата переходу, слабке документування коригувань, неповні розкриття і невдало обрана облікова політика.

IFRS 1 простими словами: ключові терміни

Навіщо переходити на МСФЗ

Українські компанії переходять на МСФЗ з кількох ключових причин:

Обовʼязкові вимоги

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» зобовʼязує певні категорії підприємств (підприємства суспільного інтересу, ПСІ) складати звітність за МСФЗ. До ПСІ належать публічні акціонерні товариства, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, великі підприємства та інші категорії. Детальніше про категорії підприємств і обов'язковий аудит в Україні — в окремому матеріалі.

Залучення фінансування

Іноземні банки, міжнародні фінансові інституції та інвестори часто очікують фінансову звітність за МСФЗ або принаймні трансформацію ключових показників до МСФЗ. Без такої інформації due diligence зазвичай стає довшим, дорожчим і менш передбачуваним.

Вимоги материнської компанії

Українські дочірні компанії міжнародних груп зазвичай повинні готувати reporting package за МСФЗ для консолідації на рівні групи. Це не повна звітність, а специфічний пакет даних — але методологія в основі та сама.

M&A та підготовка до угод

У багатьох M&A-процесах, залученні стратегічного інвестора або підготовці до IPO покупець чи інвестор може вимагати МСФЗ-звітність або фінансову інформацію, підготовлену за принципами МСФЗ, за кілька попередніх років. Тому момент переходу краще планувати не лише з точки зору закону, а й з урахуванням майбутньої угоди.

Суть МСФЗ 1

МСФЗ 1 — це спеціальний стандарт для першого застосування МСФЗ. Він відповідає на ключове питання: як компанія, яка раніше складала звітність за іншими стандартами (зокрема, українськими П(С)БО або НП(С)БО), має підготувати свою першу МСФЗ-звітність. Детальніше про те, на кого поширюються вимоги МСФЗ-звітності в Україні, — в окремій статті.

Ключова ознака першої МСФЗ-звітності — пряма та беззастережна заява про відповідність МСФЗ. Якщо компанія раніше готувала управлінський reporting package або окремі трансформаційні таблиці для групи, але не випускала повну річну фінансову звітність із такою заявою, IFRS 1 все одно може застосовуватися при першій офіційній МСФЗ-звітності. Це особливо важливо для українських дочірніх компаній міжнародних груп.

Основний принцип МСФЗ 1: чинні на дату першої звітності МСФЗ застосовуються ретроспективно. Тобто компанія повинна підготувати звітність так, ніби вона завжди застосовувала МСФЗ. Це означає переоцінку активів, переформулювання зобовʼязань, перерахунок резервів — усе за актуальними МСФЗ.

Однак ретроспективне застосування ускладнюється практичними обмеженнями: інколи неможливо точно відновити дані за минулі періоди, інколи це коштує невиправдано дорого. Для таких випадків МСФЗ 1 встановлює систему обовʼязкових винятків і добровільних звільнень, які спрощують перехід.

Дата переходу і opening balance sheet

Один з ключових концептів МСФЗ 1 — дата переходу на МСФЗ. Це початок самого раннього періоду, за який у першій МСФЗ-звітності представлена порівняльна інформація.

Приклад

Компанія готує першу МСФЗ-звітність за 2026 рік. Згідно з МСФЗ 1 у звітності повинна бути порівняльна інформація мінімум за один попередній період — за 2025 рік. Це означає, що дата переходу — 1 січня 2025 року.

На дату переходу компанія повинна підготувати opening balance sheet (вступний баланс) — баланс, складений за МСФЗ. У практиці його часто називають вступним балансом, але точніше формулювання IFRS 1 — opening IFRS statement of financial position, тобто вступний звіт про фінансовий стан за МСФЗ. Це фундамент усього подальшого процесу:

• Визнати всі активи і зобовʼязання, які вимагають визнання за МСФЗ
• Не визнавати активи і зобовʼязання, які не вимагають визнання за МСФЗ
• Перекласифікувати статті відповідно до МСФЗ-категорій
• Оцінити всі визнані статті за МСФЗ

Різниця між балансом за НП(С)БО на дату переходу і opening balance sheet за МСФЗ відображається у нерозподіленому прибутку (retained earnings) або в інших компонентах капіталу залежно від характеру коригувань.

Облікова політика для перших фінзвітів

Принципово важливе правило МСФЗ 1: облікова політика, обрана для першої МСФЗ-звітності, має застосовуватися до всіх періодів, представлених у звітності. Тобто якщо компанія обрала певну облікову політику на дату переходу, ця ж політика застосовується і у попередньому періоді (порівняльна інформація), і у звітному.

Це означає, що вибір облікової політики на старті проєкту переходу є стратегічним рішенням, наслідки якого простягаються на роки вперед. Помилка тут — це не одна неправильна цифра, а систематична проблема, яку потім дорого виправляти.

Ключові області вибору облікової політики

• Основні засоби: модель собівартості чи переоцінки
• Інвестиційна нерухомість: модель собівартості чи справедливої вартості
• Запаси: метод оцінки (FIFO, середньозважена)
• Фінансові інструменти: класифікація відповідно до МСФЗ 9
• Доходи: застосування МСФЗ 15 — визначення моментів визнання
• Оренда: застосування МСФЗ 16 — облік оренди як активів і зобовʼязань

Обовʼязкові винятки

МСФЗ 1 встановлює обовʼязкові винятки з принципу ретроспективного застосування. Це випадки, де ретроспективне застосування забороняється навіть якщо компанія цього хоче — щоб уникнути використання hindsight (знання заднім числом, яким не володіли управлінці на момент початкового визнання).

Основні обовʼязкові винятки:

• Облікові оцінки. Оцінки за МСФЗ на дату переходу мають бути узгоджені з оцінками, зробленими за попередньою системою обліку на ту саму дату, якщо немає доказів помилки. IFRS 1 не дозволяє використовувати інформацію, яка стала відома пізніше, для "покращення" минулих оцінок.
• Припинення визнання фінансових активів і зобовʼязань. Якщо актив або зобовʼязання було припинене визнанням за попередніми стандартами, його не визнають заднім числом за МСФЗ.
• Облік хеджування. Хеджування за МСФЗ 9 не застосовується ретроспективно — обʼєктивну оцінку ефективності хеджування неможливо зробити заднім числом.
• Неконтрольовані частки участі. IFRS 1 встановлює спеціальні правила для окремих вимог IFRS 10 щодо неконтрольованих часток, які застосовуються перспективно з дати переходу.
• Класифікація фінансових активів. Початкова класифікація фінансових активів і зобовʼязань за МСФЗ 9 робиться на основі фактів і обставин на дату переходу, а не ретроспективно.
• Вбудовані похідні фінансові інструменти. Оцінка вбудованих похідних на момент визнання робиться на основі фактів і обставин на той момент.

Список обовʼязкових винятків періодично оновлюється — з кожною редакцією МСФЗ 1.

Добровільні звільнення

На відміну від обовʼязкових винятків, МСФЗ 1 надає компаніям добровільні звільнення — спрощення, якими можна (але не зобовʼязано) скористатися. Вибір застосування цих звільнень — частина облікової політики на дату переходу.

Основні добровільні звільнення

Обʼєднання бізнесу

Можна не переглядати облік минулих обʼєднань бізнесу, які відбулися до дати переходу. Це найпопулярніше звільнення — без нього довелось би переоцінювати гудвіл і ідентифіковані активи/зобовʼязання за всіма минулими угодами.

Справедлива вартість як deemed cost

Окремі основні засоби, інвестиційну нерухомість, нематеріальні активи на дату переходу можна оцінити за справедливою вартістю і використовувати цю вартість як deemed cost — нову собівартість для подальшого обліку. Це звільнення часто застосовується щодо нерухомості, оскільки історичну собівартість українських об'єктів часто складно реконструювати достовірно.

Курсові різниці від іноземних операцій

Накопичені курсові різниці від перерахунку фінансової звітності зарубіжних дочірніх компаній на дату переходу можна обнулити. Без цього звільнення довелось би відновлювати історію курсових різниць з моменту первісного придбання.

Виплати на основі акцій

Звільнення від ретроспективного застосування МСФЗ 2 до програм виплат на основі акцій, які були виконані до дати переходу.

Контракти страхування

Спеціальні правила для страхових компаній щодо переходу на МСФЗ 17.

Виведення з експлуатації

Зобовʼязання з виведення з експлуатації, включені у собівартість основних засобів, можна оцінити з застосуванням спрощеного підходу.

Оренда

Для договорів оренди IFRS 1 передбачає окремі спрощення при переході, що можуть зменшити обсяг ретроспективних розрахунків за IFRS 16. Це особливо важливо для компаній з великою кількістю договорів оренди нерухомості, транспорту або обладнання.

Інвестиції у дочірні, асоційовані та спільні підприємства в окремій фінансовій звітності

В окремій фінансовій звітності материнської компанії IFRS 1 дозволяє використовувати окремі підходи до визначення deemed cost для інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні підприємства. Це важливо для холдингів і груп компаній.

Перелік добровільних звільнень у IFRS 1 ширший, ніж наведені приклади. У статті описані ті звільнення, які найчастіше мають практичне значення для українських компаній. Перед застосуванням конкретного звільнення потрібно перевірити актуальну редакцію IFRS 1 і вплив вибору на майбутні періоди.

Вибір добровільних звільнень — це баланс між трудовитратами на ретроспективне застосування і впливом на показники звітності. Іноді доцільно витратити ресурс на ретроспективне застосування, бо це дає кращі показники капіталу. Іноді — навпаки, прийняти звільнення і зекономити сотні годин роботи команди.

Розкриття у першій звітності

Який комплект звітності потрібен при першому застосуванні МСФЗ

Перша річна МСФЗ-звітність зазвичай містить повний комплект фінансової звітності за звітний рік і порівняльний період. Через вимоги IFRS 1 та стандартів подання фінансової звітності компанії зазвичай потрібно показати три звіти про фінансовий стан: на дату переходу, на кінець порівняльного періоду і на кінець першого звітного періоду за МСФЗ. Також подаються звіти про сукупний дохід, зміни у власному капіталі, рух грошових коштів і примітки з порівняльною інформацією. Для підготовки до цього процесу корисно ознайомитися з підготовкою до аудиту фінансової звітності.

МСФЗ 1 встановлює спеціальні вимоги до розкриття у першій МСФЗ-звітності, понад звичайні вимоги МСФЗ:

Узгодження між П(С)БО і МСФЗ

Обовʼязково розкриваються таблиці узгодження:

• Узгодження капіталу на дату переходу і на дату попередньої звітності за П(С)БО
• Узгодження сукупного доходу (фінансового результату) за останній період попередньої звітності за П(С)БО

Ці таблиці показують, як саме змінились показники в результаті переходу. Це не формальність — це інструмент прозорості для користувачів звітності, які звикли працювати з показниками за П(С)БО.

Пояснення коригувань

До узгодження додаються детальні пояснення основних коригувань: суть, причина, кількісний вплив. Користувач звітності має розуміти, чому показники змінились.

Облікова політика

Облікова політика розкривається повністю — з вказанням обраних опцій з добровільних звільнень.

Типові помилки трансформації

За досвідом проєктів конверсії, найпоширеніші помилки розподіляються на кілька категорій:

Методологічні

• Неправильне визначення дати переходу (плутанина між датою переходу і датою першої звітності)
• Непослідовне застосування обраної облікової політики у періодах
• Ігнорування обовʼязкових винятків
• Неправильне документування застосування deemed cost: компанія не пояснила, до яких об'єктів застосовано спрощення, чому саме до них і як визначено справедливу вартість

Розрахункові

• Помилки у розрахунках амортизації після зміни вартості активів
• Проблеми з визнанням і оцінкою резервів за МСФЗ
• Помилки в обліку фінансових інструментів за МСФЗ 9
• Неправильна класифікація оренди за МСФЗ 16

Документаційні

• Недостатньо детальні таблиці узгодження
• Відсутність обґрунтування вибору облікової політики
• Відсутність документації по застосованих звільненнях

Документація трансформаційних коригувань — окремий важливий аспект. Аудитор першої МСФЗ-звітності буде запитувати обґрунтування кожного значного коригування. Без структурованої документації проєкту цей процес стає болісним і дорогим.

План проєкту переходу

Якісний проєкт конверсії на МСФЗ зазвичай розгортається у такій послідовності:

1. Аналіз поточного стану. Інвентаризація облікових систем, документів, історії транзакцій. Виявлення ключових областей, де очікуються значні коригування.
2. Розробка облікової політики. Вибір опцій у областях, де МСФЗ дозволяє альтернативи. Затвердження облікової політики керівництвом.
3. Розробка плану рахунків за МСФЗ. Маппінг поточного плану рахунків на структуру, що відповідає МСФЗ-формам.
4. Opening balance sheet. Підготовка вступного балансу на дату переходу. Документування всіх коригувань.
5. Перерахунок порівняльного періоду. Підготовка фінансової звітності за порівняльний рік за МСФЗ.
6. Перша МСФЗ-звітність. Складання повного комплекту звітності за звітний рік з усіма необхідними розкриттями.
7. Аудит. Підготовка до аудиту, надання документації, відповіді на питання аудитора.

Залежно від масштабу і складності бізнесу, повний проєкт займає від 3 до 12 місяців. Для груп з кількома юридичними особами та складною операційною структурою — від 9 до 18 місяців.

Принципово важливо: підготовку МСФЗ-звітності і її аудит виконують різні компанії. LUCAS надає обидві послуги, але не одному клієнту одночасно — згідно з вимогами незалежності аудитора.

Як перейти на МСФЗ за IFRS 1: короткий алгоритм

Як LUCAS допомагає з першим переходом на МСФЗ

LUCAS допомагає компаніям пройти перший перехід на МСФЗ: визначити дату переходу, підготувати облікову політику, обрати добровільні звільнення IFRS 1, сформувати opening IFRS statement of financial position, розрахувати трансформаційні коригування, підготувати примітки і пакет для аудиту.

Якщо LUCAS виконує підготовку МСФЗ-звітності, аудит цієї ж звітності має виконувати інша аудиторська фірма. Якщо LUCAS є аудитором, ми можемо перевіряти МСФЗ-звітність, але не готувати її замість клієнта. Для одного клієнта LUCAS може виконувати або підготовку МСФЗ-звітності, або її аудит, але не обидві послуги одночасно щодо тієї самої звітності.

Висновок для CFO

Перший перехід на МСФЗ — це не лише бухгалтерська трансформація, а управлінський проєкт. CFO потрібно одночасно контролювати методологію, якість даних, вибір облікової політики, вплив на ковенанти, податкові різниці, ERP-дані та готовність до аудиту. Найкращий перший крок — провести IFRS readiness assessment: визначити дату переходу, ключові коригування, доступність даних і ризикові ділянки до початку повної трансформації.

Часті запитання

Що таке IFRS 1 простими словами?

IFRS 1 — це стандарт, який визначає правила першого офіційного переходу компанії на МСФЗ. Він пояснює, як визначити дату переходу, підготувати вступний звіт про фінансовий стан, застосувати МСФЗ ретроспективно і розкрити вплив переходу у першій МСФЗ-звітності.

Коли компанія вважається first-time adopter?

Компанія є first-time adopter, коли вперше подає річну фінансову звітність із прямою та беззастережною заявою про відповідність МСФЗ. Внутрішні reporting packages або окремі трансформаційні таблиці для групи зазвичай не замінюють повну першу МСФЗ-звітність.

Як визначити дату переходу на МСФЗ?

Дата переходу — це початок найранішого періоду, за який компанія подає повну порівняльну інформацію за МСФЗ. Якщо перша МСФЗ-звітність готується за 2026 рік і містить порівняння за 2025 рік, дата переходу — 1 січня 2025 року.

Що таке opening IFRS statement of financial position?

Це вступний звіт про фінансовий стан за МСФЗ на дату переходу. У практиці його часто називають вступним балансом. Саме з нього починається вся подальша МСФЗ-звітність.

Чим обов'язкові винятки IFRS 1 відрізняються від добровільних звільнень?

Обов'язкові винятки — це випадки, де IFRS 1 не дозволяє повне ретроспективне застосування МСФЗ. Добровільні звільнення — це спрощення, якими компанія може скористатися, але не зобов'язана.

Чи потрібно перераховувати кілька років за МСФЗ, чи достатньо одного порівняльного року?

Мінімально потрібен один порівняльний рік. Тобто перша звітність за МСФЗ за 2026 рік повинна включати порівняльну інформацію за 2025 рік. Це означає підготовку opening IFRS statement of financial position на 1 січня 2025. Але банки, інвестори або покупці бізнесу можуть вимагати більше історичних періодів для аналізу.

Який вплив на показники зазвичай має перехід на МСФЗ?

Залежить від обставин компанії, але типово: збільшення активів (зокрема за рахунок справедливої оцінки нерухомості, визнання активів з оренди за МСФЗ 16), збільшення зобовʼязань (визнання зобовʼязань з оренди, фінансових інструментів за МСФЗ 9), зміни у фінансовому результаті через інший підхід до амортизації, резервів і визнання доходів.

Чи можна повернутись з МСФЗ на П(С)БО?

Технічно у деяких випадках можливо, якщо компанія перестає відповідати критеріям обовʼязкового застосування МСФЗ. Практично — це непоширене і складне рішення, яке створює питання для користувачів звітності (банки, інвестори, аудитори). Зазвичай перехід на МСФЗ — рішення «в один бік».

Чи може LUCAS одночасно підготувати МСФЗ-звітність і провести її аудит?

Ні. Для одного клієнта LUCAS може виконувати або підготовку МСФЗ-звітності, або її аудит, але не обидві послуги одночасно щодо тієї самої звітності. Відповідно до МСА та Міжнародного кодексу етики, аудитор не може перевіряти звітність, яку сам підготував. Це принциповий механізм незалежності.

Скільки коштує перехід на МСФЗ?

Залежить від складності бізнесу, кількості юридичних осіб, обсягу транзакцій, стану обліку. Для невеликої компанії з однією юридичною особою і простим бізнесом — від кількох сотень тисяч гривень. Для холдингу з кількома підприємствами і складними операціями — кілька мільйонів. Вартість проєкту варто зіставляти з можливостями, які відкриваються після переходу: від нижчих ставок банківського фінансування до доступу до міжнародного капіталу.