Фінансова звітність за МСФЗ в Україні: хто зобов'язаний, строки та перехід у 2025–2026 роках.

Коротко: кому потрібна МСФЗ-звітність

• МСФЗ-звітність в Україні обов'язкова для визначених законом категорій підприємств, зокрема ПСІ, ПАТ, великих підприємств та окремих інших суб'єктів.
• Добровільний перехід на МСФЗ часто потрібен для банків, інвесторів, M&A або міжнародної групової звітності.
• Перша МСФЗ-звітність вимагає вступного балансу на дату переходу і порівняльних даних за попередній рік.
• МСФЗ — це не лише інші форми звітності, а інший підхід до оцінок, суджень, розкриттів і приміток.
• Перед переходом потрібно оцінити облікові політики, дані в ERP, трансформаційні коригування і готовність до аудиту.

Що таке МСФЗ-звітність

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ, або IFRS) — набір принципів і вимог до складання фінансової звітності, розроблених Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB). В Україні вони затверджені в офіційному перекладі та є обов'язковими для певних категорій підприємств відповідно до Закону України №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

НП(С)БО є більш формалізованими та прив'язаними до типових форм і правил обліку, тоді як МСФЗ вимагають більше професійного судження. Стандарт визначає мету звітності та критерії визнання, а компанія самостійно обирає методи, що найкраще відображають економічну реальність, і розкриває облікову політику.

Які стандарти МСФЗ найчастіше застосовуються в Україні

З усіх діючих стандартів найчастіше застосовуються:

• МСБО 1 — Подання фінансової звітності
• МСБО 16 — Основні засоби (переоцінка, строки корисного використання)
• МСБО 36 — Знецінення активів
• МСБО 37 — Забезпечення, умовні зобов'язання
• МСФЗ 9 — Фінансові інструменти (очікувані кредитні збитки)
• МСФЗ 15 — Виручка від договорів із клієнтами
• МСФЗ 16 — Оренда
• МСФЗ 1 — Перше застосування МСФЗ

МСФЗ чи НП(С)БО: порівняння для CFO

Хто зобов'язаний складати фінансову звітність за МСФЗ

МСФЗ-звітність в Україні обов'язкова для підприємств суспільного інтересу (ПСІ), публічних акціонерних товариств (ПАТ), суб'єктів видобувних галузей та певних інших категорій, визначених законодавством. Перелік суб'єктів визначений статтею 12-1 Закону України №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Підприємства суспільного інтересу

До підприємств, що становлять суспільний інтерес, належать емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи, крім окремих малих/мікро, а також великі підприємства. Для всіх підприємств цієї категорії фінансова звітність за МСФЗ є обов'язковою.

Публічні акціонерні товариства

Усі ПАТ зобов'язані застосовувати МСФЗ незалежно від розміру, сфери діяльності чи форми власності. Якщо ваша компанія має статус публічного акціонерного товариства — МСФЗ-звітність для вас обов'язкова.

Підприємства видобувних галузей

Суб'єкти господарювання, що займаються видобутком корисних копалин і зобов'язані подавати звіти про платежі на користь держави, також складають фінансову звітність за МСФЗ.

Інші категорії підприємств

Закон також поширює обов'язок складати МСФЗ-звітність на:

• материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства суспільного інтересу;
• материнські підприємства великої групи, які самі не належать до великих підприємств;
• підприємства, що провадять види діяльності, визначені Кабінетом Міністрів України.

Добровільне застосування МСФЗ

Жодне підприємство не зобов'язане чекати, поки потрапить під обов'язкову вимогу. Закон №996-XIV не забороняє добровільного застосування МСФЗ, а в ряді випадків це є стратегічно обґрунтованим рішенням.

Категорія підприємства	Чи обов'язкові МСФЗ	Чи зазвичай потрібен аудит	Ключовий строк оприлюднення
Підприємства суспільного інтересу	Так	Так	Залежно від категорії: переважно до 30 квітня або до 1 червня
ПАТ	Так	Так	До 30 квітня
Суб'єкти видобувних галузей	Так	Так	До 30 квітня
Великі підприємства, які не є емітентами	Так, якщо відповідають критеріям ПСІ / великого підприємства	Так	До 1 червня
Середні підприємства	Не завжди	У випадках, передбачених законом	До 1 червня, якщо зобов'язані оприлюднювати звітність
Добровільний перехід на МСФЗ	Можливий	Залежить від цілей компанії	За внутрішнім рішенням компанії

Коли компанії варто переходити на МСФЗ

Навіть якщо прямого законодавчого обов'язку немає, перехід на МСФЗ може бути економічно та стратегічно доцільним. Компанії варто розглянути МСФЗ-звітність, якщо вона:

• залучає іноземного інвестора — іноземний інвестор або PE-фонд, як правило, вимагає МСФЗ-звітність як базову умову Due Diligence;
• веде переговори з міжнародними банками — ЄБРР, IFC та більшість великих іноземних банків акцептують лише звітність за МСФЗ;
• готується до M&A — МСФЗ-звітність прискорює процес і підвищує довіру з боку потенційного покупця;
• входить до міжнародної групи — материнська компанія може вимагати МСФЗ-пакет для консолідації;
• має складні фінансові інструменти, оренду, валютні операції або групову структуру — МСФЗ краще відображають економічну реальність таких угод;
• хоче підвищити прозорість фінансової звітності — для партнерів, банків, контрагентів або ради директорів.

Перехід на МСФЗ вперше: основні етапи

МСФЗ 1 — що таке «дата переходу» і «вступний баланс»

МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності» — обов'язковий стандарт для будь-якої компанії, що переходить на МСФЗ вперше.

Дата переходу — початок найбільш раннього порівняльного звітного року. Для першої МСФЗ-звітності за 2026 рік з одним порівняльним роком дата переходу — 1 січня 2025 року.

Вступний баланс за МСФЗ — звіт про фінансовий стан станом на дату переходу. Підприємство зобов'язане: визнати всі активи та зобов'язання за МСФЗ, перекласифікувати статті та застосувати МСФЗ для оцінки всіх визнаних позицій.

Порівняльний рік: чому потрібні два роки звітності

МСБО 1 вимагає порівняльних даних мінімум за один попередній рік. Перша МСФЗ-звітність завжди охоплює два роки — обидва підготовлені за МСФЗ. Це подвійне навантаження на фінансову команду в перехідний рік, яке варто враховувати при плануванні ресурсів.

Трансформація фінансової звітності з НП(С)БО на МСФЗ

Трансформація — це не просто переклад форм у новий формат. Це комплексний аналітичний процес, що включає:

• аналіз та оновлення облікових політик;
• коригування вартості активів і зобов'язань відповідно до вимог МСФЗ;
• відображення оренди за МСФЗ 16 (право користування активом та фінансове зобов'язання);
• класифікацію та оцінку фінансових інструментів за МСФЗ 9;
• перегляд виручки за п'ятикроковою моделлю МСФЗ 15;
• тест на знецінення активів за МСБО 36;
• підготовку приміток та повних розкриттів відповідно до вимог стандартів.

Результатом трансформації є повноцінна МСФЗ-звітність, придатна для аудиту, подання інвесторам, банкам або включення до групової консолідованої звітності.

Коригування статей НП(С)БО до МСФЗ

Типові коригування при переході:

Аспект	НП(С)БО	МСФЗ
Основні засоби	Переоцінка необов'язкова, застосовується рідко	Вибір між моделлю собівартості та переоціненої вартості (МСБО 16); тест на знецінення (МСБО 36)
Фінансові інструменти	Резерв під сумнівні борги за методом питомої ваги або абсолютної суми	Класифікація за бізнес-моделлю (МСФЗ 9); резерв за моделлю очікуваних кредитних збитків (ECL)
Резерви та забезпечення	Перелік більш обмежений, оцінка часто за нормативами	МСБО 37: визнання при наявності теперішнього зобов'язання; дисконтування довгострокових
Оренда	Операційна оренда = витрати звітного періоду	МСФЗ 16: майже всі оренди — право користування активом + фінансове зобов'язання на балансі
Виручка	Визнання переважно за фактом переходу ризиків або підписання акта	МСФЗ 15: п'ятикроковий алгоритм; виручка визнається у міру виконання зобов'язань

Строки подання та оприлюднення МСФЗ-звітності

Відповідно до статті 14 Закону №996-XIV строки оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком такі:

• До 30 квітня — підприємства суспільного інтересу (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), ПАТ, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку, суб'єкти добувних галузей.
• До 1 червня — великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону №996-XIV зобов'язані оприлюднювати річну фінансову або консолідовану звітність разом з аудиторським звітом, подають таку звітність разом з аудиторським звітом до ДПС не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Подання МСФЗ-звітності у форматі XBRL

З 1 листопада 2025 року фінансова звітність за МСФЗ подається через ЦЗФЗ у форматі XBRL. XBRL — стандарт цифрового маркування фінансових даних: кожен показник отримує унікальний тег відповідно до таксономії UA МСФЗ XBRL. Це дозволяє регуляторам автоматично зчитувати і порівнювати дані між різними підприємствами.

Для подання МСФЗ-звітності через ЦЗФЗ використовується XBRL-формат; PDF або Excel не замінюють XBRL-звітність у випадках, коли законодавство вимагає подання через ЦЗФЗ. На практиці це означає потребу у спеціалізованому ПЗ або обліковій системі з підтримкою генерації XBRL-файлів та їх обов'язкову валідацію перед поданням.

Більшість сучасних ERP (SAP, Oracle, Odoo) мають відповідні модулі або інтеграції для формування XBRL-звітності.

Важливо: IFRS 18 «Presentation and Disclosure in Financial Statements» замінить IAS 1 для річних періодів, що починаються з 1 січня 2027 року, з можливістю дострокового застосування. Для звітності 2025–2026 років IAS 1 ще залишається ключовим стандартом подання, але компаніям варто вже оцінити майбутній вплив IFRS 18 на структуру та розкриття їхньої звітності.

Склад фінансової звітності за МСФЗ

МСБО 1 «Подання фінансової звітності» визначає повний склад обов'язкових форм:

Звіт про фінансовий стан (баланс за МСФЗ)

МСБО 1 не встановлює фіксованої форми. Підприємство розкриває мінімум рядків, що вимагаються стандартом, і додає будь-які суттєві статті. Назва форми — «Звіт про фінансовий стан», а не «баланс».

Звіт про сукупний дохід

Включає прибуток або збиток звітного року та інший сукупний дохід (OCI) — переоцінка основних засобів, курсові різниці, актуарні коригування. Можна подавати одним звітом або двома окремими формами.

Звіт про зміни у власному капіталі

Деталізує всі зміни у кожній складовій власного капіталу: відкриття та закриття залишків, прибуток/збиток, OCI, дивіденди, емісія акцій, зміни облікової політики.

Звіт про рух грошових коштів

МСБО 7 допускає два методи подання операційного розділу: прямий (фактичні надходження/виплати) та непрямий (від прибутку з коригуванням на негрошові статті). Непрямий метод — більш поширений на практиці.

Примітки до фінансової звітності

Найоб'ємніша частина звітності. У великих підприємств примітки часто можуть становити десятки або понад 100 сторінок. Включають: облікову політику, ключові судження та оцінки, розкриття до кожної суттєвої статті, ризики (МСФЗ 7), операції з пов'язаними сторонами (МСБО 24), події після дати балансу (МСБО 10).

Аудит фінансової звітності за МСФЗ

Аудит є обов'язковим для підприємств суспільного інтересу, однак обов'язковість залежить від категорії підприємства та вимог до оприлюднення звітності. Основні зони уваги при аудиті МСФЗ-звітності:

• Правильність вступного балансу при першому застосуванні — аудитор перевіряє коригування НП(С)БО → МСФЗ та застосування звільнень за МСФЗ 1.
• Судження та оцінки — строки корисного використання активів, ставки дисконтування, ймовірність судових позовів.
• Якість розкриттів у примітках — неповні або формальні примітки є найпоширенішою причиною модифікованого висновку.

Ненадання обов'язкової МСФЗ-звітності або її подання без аудиторського висновку може створити ризик регуляторних санкцій, проблем із виконанням ліцензійних або наглядових вимог та неможливості належного оприлюднення звітності.

Як LUCAS допомагає з МСФЗ-звітністю

LUCAS допомагає компаніям підготувати фінансову звітність за МСФЗ, виконати трансформацію НП(С)БО у МСФЗ, сформувати вступний баланс при першому застосуванні МСФЗ, підготувати примітки, облікову політику, аудиторський файл та супроводити компанію під час аудиту.

У практиці LUCAS найчастіші труднощі першого переходу виникають не з незнання стандартів, а через неузгодженість між даними в ERP, обліковою політикою та вимогами до аудиторських розкриттів. Команда поєднує методологічну МСФЗ-експертизу з практичним досвідом роботи з реальними обліковими системами, тому оцінює питання не лише формально, а й з погляду технічної реалізації.

Часті запитання

Хто зобов'язаний подавати звітність за МСФЗ в Україні?

Підприємства суспільного інтересу (банки, страховики, великі підприємства, емітенти цінних паперів), ПАТ, суб'єкти видобувних галузей та ряд інших категорій, визначених статтею 12-1 Закону №996-XIV. Точний перелік варто перевіряти за актуальною редакцією закону.

Чи можна перейти на МСФЗ добровільно?

Так. Закон №996-XIV не забороняє добровільного застосування МСФЗ. Компанії переходять добровільно, коли залучають іноземні інвестиції, беруть кредити в міжнародних банках, готуються до M&A або входять до міжнародної групи. У таких випадках МСФЗ-звітність є практичною необхідністю навіть без законодавчого обов'язку.

Чим МСФЗ відрізняються від НП(С)БО?

НП(С)БО є більш формалізованими та прив'язаними до типових форм і проводок. МСФЗ вимагають більше професійного судження: компанія самостійно обирає методи обліку, що найкраще відображають економічну реальність, і повністю їх розкриває в примітках.

Скільки часу займає перший перехід на МСФЗ?

Для середнього підприємства — від 6 до 12 місяців. Основний час витрачається на аналіз відмінностей між НП(С)БО і МСФЗ, коригування вступного балансу та підготовку приміток. Якщо облік неупорядкований або дані в ERP неповні — терміни можуть збільшитись.

Коли потрібно переходити на МСФЗ?

Якщо компанія підпадає під категорії з Закону №996-XIV — перехід обов'язковий. Добровільно переходять, коли планують залучення інвестицій, кредити у міжнародних банках, M&A або входження до міжнародної групи.

Що таке трансформація фінансової звітності за МСФЗ?

Це перетворення звітності, складеної за НП(С)БО, у звітність за МСФЗ. Включає аналіз облікових політик, коригування активів і зобов'язань, відображення оренди за МСФЗ 16, фінансових інструментів за МСФЗ 9, виручки за МСФЗ 15 та підготовку повних приміток.

Чи потрібен аудит МСФЗ-звітності?

Для підприємств суспільного інтересу — так. Для інших категорій обов'язковість аудиту залежить від вимог Закону №996-XIV щодо оприлюднення звітності та від конкретного статусу підприємства. Банки та інвестори зазвичай вимагають аудит незалежно від законодавчого обов'язку.

Чи потрібно подавати МСФЗ-звітність у форматі XBRL?

З 1 листопада 2025 року — так, для учасників ринку капіталів. Подання МСФЗ-звітності через ЦЗФЗ здійснюється у форматі XBRL відповідно до таксономії UA МСФЗ XBRL. PDF або Excel не замінюють XBRL-звітність у визначених законодавством випадках.

Скільки коштує підготовка МСФЗ-звітності?

Вартість залежить від розміру компанії, складності операцій, наявності групової структури та стану первинної документації. Трансформація НП(С)БО у МСФЗ оцінюється індивідуально після попереднього аналізу.

Чи потрібно переводити дочірні компанії на МСФЗ?

Якщо материнська компанія готує консолідовану звітність за МСФЗ, дочірні компанії мають надати МСФЗ-пакети звітності для консолідації. При цьому дочірня може паралельно вести облік за НП(С)БО для цілей оподаткування.

Що буде, якщо не перейти на МСФЗ у встановлений строк?

Відповідальність передбачена законодавством. Крім штрафів, відсутність МСФЗ-звітності може створити ризик регуляторних санкцій, проблем із виконанням ліцензійних або наглядових вимог та неможливості належного оприлюднення звітності. Перед прийняттям рішень рекомендуємо перевіряти актуальну редакцію законодавства на дату звітності.

Висновок для CFO

Якщо компанія наближається до критеріїв великого підприємства, залучає фінансування або входить до міжнародної групи, питання МСФЗ краще оцінювати заздалегідь — не тоді, коли банк або інвестор вже поставили вимогу. Найбільший ризик першого переходу — не сама форма звітності, а нестача структурованих даних для коригувань, приміток і аудиту. Оптимальний перший крок — діагностика відмінностей між НП(С)БО та МСФЗ, оцінка стану ERP-даних і план переходу з реалістичними строками.