Для банків, тендерів, власників, материнської компанії, інвесторів і частини регуляторів аудійована звітність може залишатися потрібною вже зараз, незалежно від воєнних послаблень — закон не звільняє підприємство від цих практичних вимог. І є ще один фактор, який рідко враховують: якщо багато компаній одночасно вирішать почекати до завершення воєнного стану, ринок аудиторських послуг після його завершення може зіткнутися з масовим одночасним попитом — а кількість аудиторів, здатних якісно провести аудит одразу за кілька років, обмежена.
Коротко
- Обов'язок оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом встановлений ст. 14 Закону №996-XIV — для ПСІ, емітентів, монополій і видобувних галузей строк до 30 квітня, для великих і середніх підприємств — до 1 червня.
- Воєнні послаблення (Закон №2115-IX) не скасовують сам обов'язок обов'язкового аудиту — вони відтерміновують строки оприлюднення й відповідальність за їх порушення.
- Закон №2115-IX може відкладати виконання обов'язку оприлюднення на період після завершення воєнного стану — конкретний строк і умови застосування потрібно перевіряти за чинною редакцією закону.
- Для частини суб'єктів можуть діяти винятки або спеціальні правила: державний сектор, банки, фінансові установи, учасники ринків капіталу, суб'єкти під наглядом окремих регуляторів та інші спеціальні категорії потрібно перевіряти окремо за чинною редакцією Закону №2115-IX і профільним регулюванням.
- Відтермінування не завжди допомагає, якщо аудійовану звітність вимагає банк, тендер, власник, материнська компанія чи регулятор — це практична потреба, не пов'язана напряму з адміністративним штрафом.
- Аудит за 3–5 років одразу складніший, довший і дорожчий, ніж щорічний аудит — доступ до доказів, підтверджень і пам'яті менеджменту з часом погіршується.
- Після завершення воєнного стану може виникнути одночасний попит на аудиторів з боку значної кількості компаній, що чекали, — а кількість аудиторських фірм, які мають право проводити обов'язковий аудит, обмежена.
- Компаніям із суттєвим обсягом операцій розумніше не чекати останнього моменту, а оцінити зараз, за які роки потрібен аудит і чи збережені документи.
- Подання статистичної й фінансової звітності до Держстату — окреме питання: Закон №4505-IX з липня 2025 року відновив цей обов'язок незалежно від питання оприлюднення на сайті з аудиторським звітом.
Який базовий обов'язок діє без воєнних послаблень
Обов'язок оприлюднювати річну фінансову звітність (а за наявності групи — консолідовану) разом з відповідними аудиторськими звітами встановлений ст. 14 Закону №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Це стосується не тільки «формальностей»: закон прямо вимагає розміщення звітності на власному сайті підприємства у повному обсязі, і вона має залишатися там доступною не менше шести років, якщо законом не встановлено більшого строку. Це юридичний обов'язок з визначеними строками й наслідками, а не рекомендація «за бажанням».
| Категорія підприємства | Що оприлюднює | Базовий строк | Особливості |
|---|---|---|---|
| Підприємства суспільного інтересу (ПСІ), ПАТ, емітенти | Річна фінансова звітність + аудиторський звіт | До 30 квітня | Підвищені вимоги до аудитора (включення до спеціального розділу Реєстру) |
| Суб'єкти природних монополій, видобувні галузі | Річна фінансова звітність + аудиторський звіт | До 30 квітня | Обов'язок незалежно від кількісних критеріїв розміру |
| Великі підприємства (не емітенти) | Річна фінансова звітність + аудиторський звіт | До 1 червня | Обов'язок за кількісними критеріями (2 з 3) |
| Середні підприємства | Річна фінансова звітність + аудиторський звіт | До 1 червня | Найчастіша зона помилок у визначенні статусу |
| Фінустанови, НПФ | Річна фінансова звітність + аудиторський звіт | До 1 червня | Можуть діяти додаткові вимоги регулятора |
Строк залежить не лише від розміру підприємства, а й від спеціального статусу: емітент, фінансова установа, підприємство суспільного інтересу, суб'єкт природної монополії, видобувне підприємство тощо. Перед застосуванням строку до конкретної компанії потрібно перевірити її статус у чинній редакції ст. 14 Закону №996-XIV.
Що саме відтермінував воєнний режим
Закон №2115-IX «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» захищає суб'єктів, які об'єктивно не можуть вчасно подати чи оприлюднити звітність через воєнні дії. Правильно описувати цей механізм не як «скасування аудиту», а як можливе перенесення строків виконання обов'язку і звільнення від адміністративної відповідальності за їх порушення — конкретні умови застосування потрібно перевіряти за чинною редакцією закону.
За загальною логікою закону, підприємства можуть виконати обов'язок подання облікових, фінансових і бухгалтерських звітів, включно з оприлюдненням річної фінансової звітності разом з відповідними аудиторськими звітами й звітом про управління, протягом певного строку після припинення чи скасування воєнного стану — за весь період, протягом якого звітність не подавалася чи не оприлюднювалася. На аналогічний період може призупинятися застосування адміністративного штрафу за ст. 163-16 КУпАП за несвоєчасне оприлюднення — але це залежить від статусу конкретного суб'єкта і чинної редакції норми на момент застосування.
Тут важлива різниця, яку варто чітко розуміти: «не оприлюднили вчасно» — це те, на що потенційно може поширюватися відтермінування й амністія від штрафу за умови застосовності закону до конкретного суб'єкта. «Не провели аудит взагалі» — зовсім інша ситуація: закон не звільняє підприємство від статусу такого, що підлягає обов'язковому аудиту, і не скасовує саму потребу мати аудиторський звіт, коли настане момент оприлюднення.
У чому відтермінування справді працює
- За умови застосовності закону до конкретного суб'єкта — може допомогти уникнути адміністративного штрафу за ст. 163-16 КУпАП за несвоєчасне оприлюднення на період дії воєнного стану і певний строк після його завершення.
- Дає реальний простір компаніям, які об'єктивно не могли забезпечити оприлюднення через бойові дії, релокацію, втрату доступу до документів чи інші наслідки війни.
- Дозволяє не публікувати звітність негайно, якщо немає інших користувачів (банку, інвестора, тендера), які вимагають її просто зараз.
- Працює саме для формального строку оприлюднення на сайті — не підміняє собою всі інші практичні потреби в аудійованій звітності.
У чому відтермінування не працює
Це ключовий момент для практичного планування.
Відтермінування не скасовує факт, що підприємство підлягає обов'язковому аудиту за критеріями закону. Воно не звільняє від потреби мати аудійовану звітність, якщо її вимагає банк для кредитування, тендерна документація для участі в закупівлі, материнська компанія для групового аудиту, потенційний інвестор для due diligence чи донор для грантового звітування. Воно не гарантує, що регулятор (НБУ, НКЦПФР) погодиться застосувати ту саму логіку відтермінування до власних, галузевих вимог.
Окремо від оприлюднення на сайті існує подання фінансової звітності та аудиторського звіту до ДПС для платників податку на прибуток, які зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність за Законом №996-XIV. ДПС у роз'ясненнях зазначає строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, і пов'язує неподання або несвоєчасне подання з відповідальністю за п. 120.1 ПКУ. Тому воєнне відтермінування оприлюднення на сайті не можна автоматично переносити на всі податкові обов'язки без окремої перевірки.
| Ситуація | Чи допомагає воєнне відтермінування | Що робити |
|---|---|---|
| Формальне оприлюднення на сайті | Здебільшого так, за умови що суб'єкт не належить до винятків | Перевірити статус компанії й чинну редакцію закону перед відкладенням оприлюднення |
| Подання фінансової звітності та аудиторського звіту до ДПС | Не автоматично | Перевірити вимоги п. 46.2 ПКУ, строк 10 червня та актуальні роз'яснення ДПС для конкретного звітного року |
| Подання статзвітності до Держстату | Ні — з липня 2025 діє Закон №4505-IX | Подавати відповідно до відновлених вимог |
| Вимога банку | Зазвичай ні | Уточнити вимоги банку окремо — договірні умови можуть не залежати від воєнної пільги |
| Тендер | Зазвичай ні | Перевірити конкретну тендерну документацію — вимога аудійованої звітності може лишатися кваліфікаційним критерієм |
| Материнська компанія / груповий аудит | Зазвичай ні | Групові строки визначає материнська компанія, а не українське воєнне законодавство |
| Грант / донор | Зазвичай ні | Перевірити умови конкретної грантової угоди |
| M&A / продаж бізнесу | Ні | Покупець чи інвестор самостійно визначає вимоги до звітності для due diligence |
| НБУ / НКЦПФР / інший регулятор | Часто ні — окремі категорії прямо виключені законом | Перевірити, чи підприємство належить до винятків (банки, учасники ринків капіталу тощо) |
| Внутрішні потреби власника | Залежить від рішення власника | Власник може вимагати аудит незалежно від державних пільг |
Чи можна чекати і зробити аудит за всі роки після завершення воєнного стану
Частина компаній може розглядати сценарій, за якого оприлюднення накопиченої звітності відбудеться після завершення воєнного стану. Але це не означає, що аудит за всі роки доцільно або безпечно відкладати до цього моменту.
Аудит за кілька років одразу не дорівнює «одному великому аудиту» пропорційного обсягу. Це кілька окремих звітних періодів, кожен з власною сукупністю доказів, оцінок, суджень і подій після дати балансу, які потрібно розглядати окремо для кожного року. Чим довше компанія чекає, тим складніше відновити первинні документи, отримати пояснення від людей, які вже можуть не працювати в компанії, підтвердити залишки за давно минулі дати й відтворити контекст рішень, прийнятих кілька років тому.
Чому аудит за 3–5 років одразу може бути проблемою
- Первинні документи можуть бути частково втрачені, пошкоджені або недоступні через релокацію, знищення офісів чи зміну підрядників зберігання архівів.
- Контрагенти можуть не відповісти на запити підтвердження заборгованості за давно завершені операції — частина з них могла припинити діяльність.
- Банки не завжди оперативно нададуть підтвердження залишків і оборотів за минулі періоди на вимогу.
- Інвентаризації за старі звітні дати неможливо провести заднім числом — аудитор має покладатися на альтернативні, зазвичай слабші, процедури.
- Персонал бухгалтерії й менеджменту міг змінитися — пам'ять про рішення, оцінки й судження минулих періодів втрачається разом з людьми.
- Облікова система могла змінитися (міграція ERP, перехід з 1С/BAS), що ускладнює відновлення повної історії операцій у структурованому вигляді.
- Аудитору складніше отримати достатні й належні аудиторські докази для давніх періодів — а без них аудит не може підтвердити думку без застережень.
- Через обмеження обсягу аудиту зростає ризик модифікації аудиторської думки (застереження, відмова від висловлення думки) для проблемних періодів.
- Деякі процедури неможливо повноцінно відновити заднім числом, незалежно від бюджету чи кваліфікації аудитора — це не питання грошей, а питання наявності доказів у принципі.
Відкладений попит: що станеться з ринком аудиту після завершення воєнного стану
Це другий ключовий ризик, який часто недооцінюють. Значна частина компаній накопичила періоди без аудиту або без оприлюднення — 2022, 2023, 2024, 2025, можливо й 2026 рік. Після завершення воєнного стану в багатьох із них одночасно виникне і практична потреба (перед банками, партнерами, власниками), і формальний тригер виконати відкладені обов'язки.
Кількість аудиторських фірм, які мають право проводити обов'язковий аудит, обмежена — а кількість команд, здатних якісно й швидко провести аудит одразу за кілька років, ще менша. Аудиторська спроможність не масштабується миттєво: не можна за один-два місяці підготувати десятки нових кваліфікованих команд, розширити методологічну базу чи навчити нових партнерів. Компанії, які вже мають усталені відносини з аудиторами або звертаються заздалегідь, отримають пріоритет — ті, хто чекатиме до останнього, ризикують зіткнутися з вищою ціною, пізнішим стартом, відмовою аудиторської фірми через брак пропускної спроможності, формальним аудитом нижчої якості під тиском строків, ризиком не встигнути у визначений законом строк і модифікованою думкою аудитора через давність і неповноту доказів.
| Сценарій | Що відбувається | Наслідки для бізнесу |
|---|---|---|
| Спокійний перехід | Більшість компаній вже мала аудит щороку, попит зростає помірно | Мінімальний тиск на ринок, звичні строки й ціни |
| Масовий попит на аудит за кілька років | Значна частина ринку одночасно звертається по аудит за 3–5 років | Перевантаження аудиторських фірм, черги, стислі строки |
| Дефіцит якісних аудиторів | Попит перевищує пропускну спроможність кваліфікованих команд | Частина компаній не знайде аудитора вчасно або отримає команду без потрібного галузевого досвіду |
| Зростання цін | Обмежена пропозиція при високому попиті | Аудит коштуватиме дорожче, ніж за спокійного щорічного циклу |
| Регуляторний тиск | Контролюючі органи починають активніше перевіряти дотримання строку | Компанії, що запізнилися, стикаються зі штрафами й додатковою увагою |
| Фактичне продовження / новий перехідний період | Законодавець ухвалює додаткові перехідні норми через масштаб проблеми | Можливе, але непідтверджене й негарантоване рішення — покладатися на нього ризиковано |
Кому не варто відкладати аудит
- середнім і великим підприємствам зі значним обсягом операцій;
- підприємствам, що становлять суспільний інтерес (ПСІ);
- компаніям, які планують участь у тендерах;
- компаніям із кредитами чи кредитними лініями в банках;
- компаніям з іноземними власниками;
- компаніям, що входять до міжнародних груп із власними вимогами до звітності;
- компаніям, які можуть залучати інвестора найближчим часом;
- компаніям з нестандартними чи складними операціями (фінансові інструменти, консолідація, трансфертне ціноутворення);
- компаніям, які змінили ERP-систему чи бухгалтерську команду за останні роки;
- компаніям з підвищеним ризиком втрати чи пошкодження документів (релокація, окупація, руйнування).
Що перевірити бізнесу зараз
- Визначити, чи підприємство підлягає обов'язковому аудиту за чинними критеріями.
- Визначити, за які роки звітність уже мала бути оприлюднена, але не була.
- Перевірити, чи є інші користувачі звітності, яким вона потрібна вже зараз: банк, власник, тендер, група, регулятор.
- Перевірити, чи збережені всі первинні документи за роки, що потребують аудиту.
- Перевірити, чи можна сформувати повний пакет звітності за кожен окремий рік.
- Перевірити, чи проводилися інвентаризації за відповідні періоди.
- Перевірити, чи можна отримати підтвердження від банків, дебіторів і кредиторів за минулі періоди.
- Оцінити, чи доцільно проводити аудит по роках поступово, а не одним масивом одразу.
- За наявності складної структури — заздалегідь домовитися з аудиторською фірмою, а не чекати формального дедлайну.
- Не відкладати рішення до моменту, коли до аудиторів одночасно звернеться значна частина ринку.
Практична стратегія: не обов'язково публікувати зараз, але варто не накопичувати ризик
Якщо у компанії немає поточної практичної потреби в оприлюдненні звітності, вона може оцінювати застосування воєнного відтермінування саме до публікації на сайті. Але таке рішення варто приймати після перевірки статусу компанії, винятків із Закону №2115-IX, вимог ДПС, регуляторів і договорів.
Практично це означає: можна проводити аудит щороку навіть без негайної публікації результату на сайті — публікація й аудит це різні дії, і друге не обов'язково прив'язане до першого. Можна почати з найбільш ризикових років або років, які вже потрібні банку чи групі, а решту наздоганяти поступово. Можна підготувати документи й звітність заздалегідь, навіть якщо саму аудиторську перевірку заплановано пізніше. Головна мета — не опинитися в ситуації, коли за короткий строк після завершення воєнного стану потрібно одночасно знайти доступного аудитора, відновити документи за 3–5 років і оприлюднити все одразу.
Як LUCAS допомагає
LUCAS визначає, чи підпадає конкретне підприємство під обов'язковий аудит, і аналізує, чи справді застосовне воєнне відтермінування до конкретної ситуації компанії — з урахуванням винятків, передбачених Законом №2115-IX. Ми перевіряємо, за які роки вже фактично потрібен аудит, враховуючи не лише формальні строки, а й реальних користувачів звітності — банки, інвесторів, материнську компанію.
Для компаній із накопиченими роками без аудиту ми допомагаємо сформувати поетапний план — які періоди аудіювати першими, як розподілити роботу в часі, щоб уникнути авральної ситуації одразу за кількома звітними роками. Ми проводимо аудит поетапно, готуємо компанію до публікації звітності відповідно до вимог ст. 14 Закону №996-XIV і за потреби допомагаємо з поданням аудиторського звіту до контролюючих органів. Головна мета нашого підходу — щоб компанія не опинилася в ситуації «всі роки в останній момент», коли ринок аудиторських послуг буде максимально перевантажений.
Детальніше про базові критерії обов'язкового аудиту — у статті «Обов'язковий аудит в Україні у 2026 році», а про специфіку аудиту великих підприємств і ПСІ — у матеріалі «Обов'язковий аудит великих підприємств та інших ПСІ у 2026 році».
Висновок
Воєнне відтермінування може працювати для строків оприлюднення фінансової звітності й адміністративної відповідальності за їх порушення — і це реальна, законна пільга. Але вона не скасовує потребу в аудиті як такому. Якщо бізнес має реальних користувачів аудійованої звітності — банк, інвестора, тендер, групу — або складний облік із суттєвим обсягом операцій, відкладати аудит на 3–5 років ризиковано незалежно від того, чи покриває його формальна пільга. Після завершення воєнного стану ринок аудиторських послуг може зіткнутися з масовим відкладеним попитом, а якісні аудитори неминуче стануть обмеженим ресурсом — і розумніше опинитися серед тих, хто підготувався заздалегідь, ніж серед тих, хто шукатиме аудитора одночасно зі значною кількістю інших компаній.
Часті запитання
Чи можна не публікувати аудійовану фінансову звітність під час воєнного стану?
Можна відкласти саме оприлюднення на сайті на підставі Закону №2115-IX, за умови застосовності закону до конкретного суб'єкта — але після завершення воєнного стану цей обов'язок все одно доведеться виконати за весь пропущений період у строк, визначений чинною редакцією закону.
Чи скасовує воєнний стан обов'язковий аудит?
Ні. Воєнні послаблення стосуються строків оприлюднення звітності й відповідальності за їх порушення, а не статусу підприємства як такого, що підлягає обов'язковому аудиту.
Чи можна зробити аудит після закінчення воєнного стану?
Формально так, але це ризикована стратегія: аудит за кілька років одразу складніший через втрату доказів, зміну персоналу й обмежену пропускну спроможність аудиторських фірм у період масового попиту.
Скільки часу буде на оприлюднення після завершення воєнного стану?
Закон передбачає строк для виконання відкладеного обов'язку після припинення чи скасування воєнного стану — за весь період, протягом якого звітність не оприлюднювалася. Конкретний строк потрібно перевіряти за чинною редакцією Закону №2115-IX.
Чи працює відтермінування для середніх підприємств?
Зазвичай воєнне відтермінування може бути релевантним для середніх підприємств у частині строків оприлюднення, якщо на них не поширюються спеціальні винятки або окремі вимоги. Але це не скасовує самого обов'язку аудиту і не замінює вимоги банків, тендерів, власників чи контролюючих органів.
Чи працює відтермінування для великих підприємств?
Для великих підприємств підхід аналогічний: питання відтермінування потрібно оцінювати щодо строків оприлюднення, а не щодо самого обов'язку аудиту. Окремо слід перевіряти спеціальний статус компанії та вимоги ДПС, регуляторів, банків або групи.
Чи працює відтермінування для ПСІ?
Для ПСІ відповідь залежить від конкретного статусу: банк, страховик, емітент, фінансова установа, велике підприємство тощо. Частина таких суб'єктів може мати спеціальні правила або винятки, тому застосування воєнного відтермінування потрібно перевіряти індивідуально.
Чи потрібен аудит, якщо звітність вимагає банк?
Так, воєнне відтермінування — це державна пільга щодо строків і відповідальності, а не заборона для банку вимагати аудійовану звітність за договірними умовами кредитування.
Чи можна податися на тендер без аудійованої звітності, посилаючись на воєнний стан?
Це залежить від конкретної тендерної документації — воєнне відтермінування не скасовує кваліфікаційні вимоги, які встановлює замовник тендеру.
Що буде, якщо всі компанії одночасно підуть до аудиторів після війни?
Ймовірний дефіцит доступних кваліфікованих аудиторських команд, зростання цін, довші строки очікування і підвищений ризик не встигнути у визначений законом строк.
Чому аудит за 5 років одразу складніший?
Складніше відновити первинні документи, отримати підтвердження від контрагентів і банків, провести інвентаризації заднім числом, а пам'ять менеджменту й персонал бухгалтерії за цей час можуть змінитися.
Що бізнесу зробити зараз, якщо аудит відкладали з 2022 року?
Оцінити, які роки фактично потребують аудиту, перевірити збереженість документів, визначити, чи є вже зараз користувачі звітності (банк, власник, тендер), і за потреби почати аудит поетапно, не чекаючи формального дедлайну після завершення воєнного стану.