Обов'язковий аудит великих підприємств та інших ПСІ у 2026 році: хто зобов'язаний

Коротко: хто зобов'язаний проходити аудит

• Великі підприємства є ПСІ за законом — це не окрема, а одна з категорій підприємств, що становлять суспільний інтерес.
• Крім великих підприємств, до ПСІ належать банки, страховики, емітенти цінних паперів, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи та інші категорії, визначені законом.
• Конкретні вимоги до аудиту (строки, склад звітності, вимоги до аудитора) залежать не лише від самого статусу ПСІ, а й від підстави цього статусу: велике підприємство, банк, страховик, емітент чи фінансова установа.
• Для ПСІ діють підвищені вимоги до аудитора та процедури його відбору — включно з обмеженнями щодо того, які аудиторські фірми взагалі мають право проводити такий аудит.
• Підготовку до аудиту краще починати задовго до звітної дати — пізній старт є однією з найчастіших причин зриву строків.

Щоб визначити, чи стосується обов'язок аудиту конкретного підприємства і в якому обсязі, потрібно перевірити категорію підприємства за кількісними критеріями, вид діяльності, статус емітента чи фінансової установи та чинну редакцію застосовних законів на дату застосування — критерії й строки уточнюються, тому орієнтуватися варто на актуальне законодавство, а не лише на загальні орієнтири з цієї статті.

Що таке обов'язковий аудит

Обов'язковий аудит фінансової звітності — це незалежна перевірка річної фінансової звітності підприємства, яку проводить суб'єкт аудиторської діяльності відповідно до Міжнародних стандартів аудиту (МСА). На відміну від ініціативного аудиту, який компанія замовляє за власним рішенням, обов'язковий аудит випливає з вимог закону, регулятора або статусу підприємства.

Правову основу становлять Закон України №2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та Закон №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Практично обов'язок аудиту означає, що підприємство має оприлюднити річну фінансову (або консолідовану фінансову) звітність разом з аудиторським звітом — офіційна назва документа за законом, хоча в діловому обігу часто вживають термін «аудиторський висновок».

Важливо розуміти межу відповідальності аудитора: аудит надає розумну, а не абсолютну впевненість, що звітність у всіх суттєвих аспектах складена відповідно до застосовної концептуальної основи. Це не підтвердження абсолютної правильності кожної операції, а незалежна професійна думка на основі достатніх аудиторських доказів.

Хто належить до великих підприємств

Категорія підприємства визначається за правилом «два з трьох критеріїв»: балансова вартість активів, чистий дохід від реалізації та середня кількість працівників за звітний рік. Показники в євро перераховуються у гривню відповідно до порядку, встановленого Законом №996-XIV.

Підприємство вважається великим, якщо за підсумками звітного року відповідає щонайменше двом із трьох критеріїв:

• балансова вартість активів — понад 20 млн євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 млн євро;
• середня кількість працівників — понад 250 осіб.

Категорія не змінюється через одноразове відхилення показників в одному звітному році — застосовується правило двох послідовних звітних років. Якщо компанія відповідає критеріям великого підприємства два роки поспіль, обов'язок оприлюднення звітності з аудиторським звітом виникає з наступного звітного періоду. Саме через відповідність цим критеріям велике підприємство і потрапляє під визначення ПСІ.

Хто належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес (ПСІ)

Перелік підприємств, що становлять суспільний інтерес, визначений Законом №2258-VIII і Законом №996-XIV. До ПСІ належать, зокрема:

• великі підприємства за кількісними критеріями, наведеними вище;
• емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо яких здійснено публічну пропозицію (включно з ПАТ);
• банки;
• страховики;
• недержавні пенсійні фонди;
• інші фінансові установи (крім окремих малих або мікропідприємств, які підпадають під визначені законом винятки).

Отже, велике підприємство не є чимось окремим від ПСІ — воно вже є ПСІ через власне визначення закону. Різниця, яка має практичне значення, — це не «велике підприємство проти ПСІ», а підстава, через яку конкретне підприємство потрапляє під статус ПСІ: через розмір (кількісні критерії), або через регульований вид діяльності (банк, страховик, емітент, фінансова установа). Саме від цієї підстави залежить, які додаткові вимоги — до строків, складу звітності й вибору аудитора — застосовуються у конкретному випадку.

Великі підприємства та інші ПСІ: у чому практична різниця

Ця таблиця — узагальнення поширеної практики застосування закону, а не вичерпний юридичний висновок. Обидва стовпці описують категорії ПСІ — різниця між ними в підставі статусу та обсязі додаткових регуляторних вимог, а не в тому, чи є підприємство ПСІ взагалі.

Яка звітність підлягає аудиту

Обов'язку аудиту підлягає річна фінансова звітність, а для підприємств, що мають дочірні компанії або контролюють інші юридичні особи, — річна консолідована фінансова звітність. Для ПСІ регулятори (НБУ, НКЦПФР — залежно від виду діяльності) можуть встановлювати додаткові вимоги до складу, формату та строків розкриття звітності, включно з проміжною (квартальною чи піврічною) звітністю для окремих категорій емітентів.

За загальним правилом ст. 14 Закону №996-XIV, ПСІ, крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів, мають оприлюднювати звітність разом з аудиторським звітом не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним. Великі підприємства, які не є емітентами, та середні підприємства — не пізніше 1 червня. Для регульованих суб'єктів можуть діяти спеціальні вимоги регулятора, тому строк потрібно перевіряти на дату застосування.

Стандарт складання звітності (МСФЗ чи НП(С)БО) впливає на обсяг аудиторських процедур, але не на сам факт наявності обов'язку аудиту — обов'язок визначається статусом підприємства, а не тим, за яким стандартом воно звітує.

Хто має право проводити аудит великих підприємств і ПСІ

Аудит фінансової звітності проводить суб'єкт аудиторської діяльності — аудиторська фірма або аудитор-фізична особа-підприємець, включені до Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності. Для обов'язкового аудиту потрібно перевіряти не лише саму наявність аудиторської фірми в Реєстрі, а й відповідний розділ Реєстру, який дає право проводити саме той вид обов'язкового аудиту, що потрібен клієнту. Якщо підприємство є ПСІ — незалежно від того, через розмір, статус банку, страховика, емітента чи фінустанови, — аудитор має відповідати вимогам до аудиту ПСІ та бути включеним до відповідного спеціального розділу Реєстру.

Це стосується й великих підприємств: оскільки вони є ПСІ за визначенням закону, вибір аудитора без перевірки цього спеціального розділу Реєстру є ризиком — аудиторський звіт, підготовлений фірмою без належного статусу, може не виконати законодавчу вимогу.

Чому не кожна аудиторська фірма може проводити аудит ПСІ

Причина — не формальність, а суть регулювання. Аудит ПСІ (великих підприємств, банків, страховиків, емітентів) несе більший ризик для широкого кола користувачів звітності: вкладників, інвесторів, кредиторів, регуляторів. Тому закон встановлює для аудиторів ПСІ підвищені вимоги:

• проходження окремої процедури включення до спеціального розділу Реєстру;
• відповідність вимогам до системи внутрішнього контролю якості аудиторської фірми;
• обмеження щодо незалежності та надання супутніх послуг клієнту.

Для ПСІ діють спеціальні правила щодо тривалості безперервного виконання завдання з обов'язкового аудиту та періоду, протягом якого той самий суб'єкт аудиторської діяльності (або члени його мережі) не можуть повторно проводити аудит того самого ПСІ після досягнення граничного строку, а також щодо ротації ключового партнера з аудиту. Конкретні строки потрібно перевіряти за чинною редакцією Закону №2258-VIII на дату застосування.

Практичний наслідок для бізнесу: якщо підприємство є ПСІ — у тому числі як велике підприємство, — перевірка того, чи включена обрана аудиторська фірма до потрібного розділу Реєстру, є умовою того, що аудиторський звіт взагалі буде визнаний таким, що виконує законодавчу вимогу.

Коли починати підготовку до аудиту

Компанії, які звертаються до аудитора у жовтні–листопаді звітного року, отримують суттєву перевагу перед тими, хто приходить у лютому–березні наступного року.

Раннє звернення дозволяє провести попередню перевірку (pre-audit) ще до закриття звітного року — це дає час виправити помилки в обліку до того, як вони потраплять у фінальну звітність. Крім того, аудиторські команди з досвідом роботи з великими підприємствами і ПСІ мають обмежену пропускну спроможність і завантажені графіки в перші місяці року — ті, хто звертається восени, мають ширший вибір команд і термінів.

Для регульованих ПСІ (банків, страховиків, емітентів) додатковий фактор часу — це процес узгодження чи повторного підтвердження призначення аудитора (залежно від корпоративної процедури підприємства: наглядова рада, загальні збори), який сам собою займає час і має бути врахований у плануванні заздалегідь.

Що підготувати до аудиту

Мінімальний перелік документів і даних, які варто підготувати заздалегідь:

• фінансова звітність (проєкт) за звітний період та порівняльні дані за попередній рік;
• оборотно-сальдові відомості за рахунками бухгалтерського обліку;
• розшифровки суттєвих статей балансу і звіту про фінансові результати;
• договори за суттєвими операціями (кредити, оренда, суттєві контракти з контрагентами);
• первинні документи, що підтверджують суттєві операції та залишки;
• інформація про пов'язаних осіб та операції з ними;
• матеріали проведеної інвентаризації активів і зобов'язань;
• чинна облікова політика підприємства;
• протоколи, рішення органів управління та інші корпоративні документи, що стосуються суттєвих операцій, змін структури або капіталу.

Для регульованих ПСІ (банків, страховиків, емітентів) до цього переліку зазвичай додається ширший пакет — зокрема документи, що підтверджують дотримання регуляторних вимог, та інформація для консолідації, якщо підприємство входить до групи.

Типові помилки

• Занадто пізній пошук аудитора — звернення у лютому-березні замість жовтня-листопада попереднього року, коли вибір команд і час на підготовку вже обмежені.
• Неправильне визначення категорії підприємства — орієнтація лише на один критерій (найчастіше — кількість працівників) замість перевірки всіх трьох і застосування правила двох років.
• Відсутність перевірки права аудитора на проведення аудиту ПСІ — довіра до фірми без перевірки її включення до потрібного розділу Реєстру, у тому числі коли підприємство є ПСІ саме через статус великого підприємства.
• Недооцінка строків — сприйняття аудиту як разової короткої процедури, без урахування часу на підготовку документів, узгодження корпоративних процедур і можливі уточнення.
• Непідготовлені документи — розшифровки, підтвердження пов'язаних осіб чи результати інвентаризації готуються вже під час аудиту, а не заздалегідь, що подовжує процес.
• Сприйняття аудиту як формальності — підхід «аби пройти», без уваги до якості аудиторського звіту, який згодом оцінюють банки, інвестори, регулятори та контрагенти.

Ризики непроведення або формального проведення аудиту

Наслідки залежать від статусу підприємства, виду порушення та застосовного регулятора, тому конкретні санкції в цій статті ми не наводимо — їх потрібно перевіряти за чинними нормами для відповідної категорії підприємства. У загальному вигляді ризики непроведення або неналежного проведення обов'язкового аудиту можуть включати:

• регуляторні наслідки з боку профільного органу нагляду (залежно від статусу підприємства);
• ускладнення при взаємодії з банками під час розгляду кредитних заявок;
• проблеми при проходженні тендерів чи роботі з іноземними контрагентами, які вимагають аудиторський звіт як частину кваліфікаційних вимог;
• ускладнення при залученні інвестицій та проведенні due diligence під час угод M&A;
• репутаційні ризики, пов'язані з відсутністю або низькою якістю аудиторського звіту, навіть якщо формальний обов'язок номінально виконано.

Аудиторський звіт із застереженням (модифікована думка) — це не те саме, що відсутність аудиту: обов'язок оприлюднення при цьому формально виконано, але такий звіт може мати самостійні комерційні та репутаційні наслідки, які варто враховувати окремо.

Як LUCAS підходить до таких аудитів

Аудит великого підприємства чи іншого ПСІ LUCAS починає з визначення статусу клієнта: через яку саме підставу підприємство є ПСІ — розмір за кількісними критеріями, статус емітента, банку, страховика чи іншої фінансової установи, — і які саме вимоги до строків, складу звітності та вибору аудитора застосовуються в цьому конкретному випадку.

Ми не беремося формально «підтвердити» статус підприємства без аналізу його показників та документів — і так само не радимо приймати рішення про потребу в аудиті чи про застосовні строки на основі загальних орієнтирів зі статей. Для будь-якого ПСІ — включно з великими підприємствами без окремого регульованого статусу — ми окремо перевіряємо застосовність підвищених вимог до аудитора та плануємо взаємодію з урахуванням корпоративних процедур клієнта.

Детальніше про загальні критерії обов'язкового аудиту, строки й підготовку — у статті «Обов'язковий аудит в Україні у 2026 році», а про орієнтовну вартість аудиту залежно від типу підприємства — у матеріалі «Вартість аудиту в Україні у 2026 році».

Часті запитання

Кому потрібен обов'язковий аудит?

Обов'язок аудиту фінансової звітності виникає для підприємств, що становлять суспільний інтерес (ПСІ), — до яких належать великі підприємства за кількісними критеріями, а також банки, страховики, емітенти цінних паперів, недержавні пенсійні фонди та інші фінансові установи. Конкретний статус потрібно перевіряти індивідуально.

Чи потрібен аудит великому підприємству?

Так. Велике підприємство підпадає під обов'язок аудиту як ПСІ, якщо відповідає щонайменше двом із трьох критеріїв (активи, дохід, кількість працівників) протягом двох послідовних звітних років. Конкретні строки оприлюднення й вимоги до аудитора потрібно перевіряти на дату застосування.

Які критерії великого підприємства?

Орієнтовно: активи понад 20 млн євро, дохід від реалізації понад 40 млн євро, понад 250 працівників — два з трьох критеріїв за звітний рік. Порогові значення варто перевіряти на дату застосування, оскільки законодавство може уточнюватися.

Хто належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес?

До ПСІ належать великі підприємства за кількісними критеріями, а також емітенти цінних паперів, допущені до торгів на регульованому ринку або з публічною пропозицією, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди та інші фінансові установи (за винятками для окремих малих/мікропідприємств). Велике підприємство — це одна з категорій ПСІ, а не окрема від неї група.

Хто має право проводити аудит ПСІ, включно з великими підприємствами?

Тільки аудиторська фірма, включена до спеціального розділу Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності для проведення обов'язкового аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес. Це стосується всіх ПСІ незалежно від підстави статусу — розміру, статусу банку, страховика чи емітента.

Чому не кожна аудиторська фірма може аудіювати ПСІ?

Тому що для аудиту ПСІ закон встановлює підвищені вимоги до системи контролю якості, незалежності та ресурсів аудиторської фірми, а також спеціальні правила щодо тривалості співпраці й ротації — це окрема кваліфікація, а не автоматичне право будь-якого суб'єкта аудиторської діяльності.

Обов'язковий аудит фінансової звітності — це те саме, що аудиторський висновок?

Офіційна назва документа за чинним законодавством — «аудиторський звіт». Термін «аудиторський висновок» широко вживається в діловій практиці, але формально застарів. Обидва терміни описують той самий документ.

Коли краще починати підготовку до аудиту великого підприємства чи іншого ПСІ?

Оптимально — восени звітного року (жовтень–листопад), а не навесні наступного. Це дає час на попередню перевірку, підготовку документів і узгодження корпоративних процедур, особливо для регульованих ПСІ.