При здійсненні оцінки активів дата оцінки (дата, станом на яку визначається вартість) дуже часто відрізняється на декілька місяців від періоду, коли оцінювач безпосередньо здійснює розрахунки, зокрема пошук цінових аналогів. Відповідно, при застосуванні ринкового підходу виникає проблема: чи необхідно здійснювати коригування цін аналогів на якийсь коефіцієнт, щоб відобразити їх зміну за період, що пройшов від дати, станом на яку визначається вартість об’єкта оцінки, до дати отримання інформації про ціну аналогів?

Процес зміни фірмами цін на різні товари і послуги достатньо докладно проаналізований в економічній теорії, оскільки він має значний вплив як на результати управлінських рішень на мікрорівні, так і на монетарну політику на макрорівні. Зокрема, існує таке поняття як «номінальна жорсткість цін» (nominal rigidity of prices) або «липкість цін» (price stickiness): при зміні зовнішніх умов (наприклад, собівартості) фірми коригують ціни не миттєво і не завжди повністю відображають зміни зовнішніх умов у ціні. Це пояснюється декількома причинами. Кожен перегляд цін потребує від фірми певних витрат, для яких є термін «витрати меню» (menu cost): розрахунку нових цін, їх розміщення у прайс-листах чи на сайті тощо. Крім того, фірмі необхідно проаналізувати ситуацію на ринку та ціни конкурентів, щоб зміною своїх цін не погіршити своє становище на ринку. Тому фірми, як правило, не переглядають ціни, якщо їх очікувана зміна є досить незначною та не дає можливість компенсувати вищезгадані витрати та ризики.

Явище номінальної жорсткості цін активно досліджується економістами (Фішер, Акерлоф, Манків та ін.) в розвинутих країнах із кінця 1970-х рр. років. У найсвіжіших наукових працях містяться висновки про те, що тривалість періоду, протягом якого фірми не переглядають ціни, становить близько півроку в США та рік у зоні євро. Ціни онлайн-магазинів переглядаються частіше, однак їх тривалість теж є не меншою, ніж два-три місяці. Кожен місяць змінюється лише 10-20% від загальної кількості цін.

Однак, застосувати ці результати до країн із вищим рівнем інфляції, ніж 2-3%, досить проблематично. За умов постійної значної інфляції та девальвації національної валюти, а також сформованих під впливом пам’яті про попередні кризи негативних очікувань керівників фірм, мотивація до частого перегляду цін є, звичайно, вищою. На щастя, в Інфляційному звіті Національного банку України за липень 2021 року оприлюднено результати досліджень з цього питання, здійснені спеціалістами НБУ протягом 2019-21 рр. Для аналізу тривалості цін було використано дані онлайн-супермаркетів, зібрані за допомогою веб-скрепінгу, а також дані щоквартального опитування підприємств, яке здійснює НБУ. За висновками дослідження, ціни у 2020 році змінювалися дещо рідше порівняно з 2018 і 2019 роками, що свідчить про збільшення жорсткості цін та вплив чинників, не пов’язаних зі зміною валютного курсу. В Україні на понад половину товарів продавці змінюють ціни рідше, ніж раз на три місяці. Перегляд цін ще не означає їх зміну: фірми частіше переглядають свої ціни, ніж змінюють. Медіанне значення тривалості між переглядами цін становить два-три місяці, а зміни цін – три-чотири місяці.

Візуалізація 1: Розподіл відповідей респондентів за частотою перегляду* та зміни** цін на репрезентативний продукт, %